Вся продукція служить меті. Наша рятує життя.

Герметичність захисної споруди забезпечують кілька елементів – від стін і гідроізоляції до закладних деталей, – але на дверях, воротах, ставнях і люках її створює гумове ущільнення. Клинові затвори лише підтискають полотно до обрамлення прорізу, а щільність контуру забезпечує гума. У статті розберемо, навіщо потрібне ущільнення для захисних споруд, які норми діють, чим відрізняються профілі ТУСМ і УГ, як провести перевірку на герметичність і як замінити ущільнення. Навіщо потрібне ущільнення в захисних спорудах Коли двері задраюють, клинові затвори притискають полотно до комінгса – обрамлення прорізу. Гума, закріплена в пазу полотна, стискається, вирівнює дрібні нерівності обох поверхонь і замикає шлях повітрю по всьому периметру. Щільний контур потрібен для підпору – надлишкового тиску, який створює вентиляція: повітря подають із запасом, тож неочищене зовнішнє повітря не просочується крізь дрібні нещільності. Якщо ущільнення пропускає, потрібного підпору не набрати навіть потужною установкою. Водночас сама гума повітря не очищає й від радіоактивних чи отруйних речовин не захищає: це робить фільтровентиляційне обладнання, а ущільнення лише не дає повітрю обійти фільтри. Норми герметичності за ДБН В.2.2-5:2023 Проєктування захисних споруд регулює ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту". Для герметизації він встановлює не вимоги до гуми, а контрольований результат: у сховищах і СПП у режимі фільтровентиляції (режим ІІ) має підтримуватися нормований експлуатаційний підпір повітря 50 Па. Експлуатацію й обслуговування вже збудованих об'єктів регулює наказ МВС України від 09.07.2018 № 579 "Про затвердження вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту" (чинна редакція – від 14.10.2025). За ним герметичність сховища та СПП із захисними властивостями сховища забезпечується цілісністю огороджувальних конструкцій і місць їх з'єднання, гідроізоляцією, справністю захисних пристроїв входів і виходів, закладних деталей у місцях вводу комунікацій та противибухових пристроїв вентиляції. Для нових і замінених захисно-герметичних, захисних та герметичних пристроїв і виробів потрібні технічна документація та декларація про відповідність. Типи ущільнень: профілі ТУСМ і УГ Ущільнення для захисних споруд виготовляють у двох типах профілів – ТУСМ і УГ. Їх не можна міняти місцями: вони розраховані на різне зусилля стискання, а не на різну якість гуми. Профілі ТУСМ для герметичних дверей і воріт ТУСМ – суцільні профілі складної форми для важких полотен: клинові затвори притискають їх із великим зусиллям, тож гума повинна зберігати форму під постійним навантаженням. Саме такі гумові ущільнювачі для герметизації застосовують на дверях моделей ДУ-1-5, ДУ-1-7–ДУ-1-9, ДУ-4-2–ДУ-4-4 та воротах серії ВУ – повний перелік моделей наведено в технологічних картах наказу № 579.  Профіль добирають під конкретні герметичні двері для сховищ – залежно від конструкції полотна та зусилля, з яким його притискають клинові затвори. Пористі профілі УГ для люків і ставнів УГ – профілі з пористої (губчастої) гуми, яка значно легше стискається. Їх використовують там, де потрібен рівномірний притиск невеликим зусиллям: це ставні моделей СУ, люки-вставки для вентиляційних систем та лази. Розмір профілю визначають вимірюванням, а не за назвою виробу: потрібні ширина й глибина паза в полотні та зазор між закритим полотном і комінгсом, а гума має заповнювати паз без хвиль. Як перевірити ущільнення на герметичність Методика перевірки на герметичність окремого захисного пристрою з наказу № 579 не потребує спеціального обладнання – лише крейди й ганчірки: Відчиніть двері, ворота або ставень. Протріть гумове ущільнення й контактну поверхню комінгса вологою ганчіркою, потім насухо. Нанесіть крейдовий розчин на контактну частину ущільнення. Зачиніть і задрайте пристрій. Знову відчиніть полотно й огляньте відбиток крейди на комінгсі. Видаліть клоччям залишки крейди з комінгса та гуми. За нещільного прилягання відрегулюйте механізм задраювання або вирихтуйте полотно. Повторіть пробу. За наказом № 579 відбиток має бути чітким і безперервним, шириною щонайменше 5 мм. Прогалина в ньому вказує на ймовірний витік повітря – тоді регулюють задраювання. Порядок перевірки сховища на герметичність у цілому ширший за крейдову пробу, і наказ вимагає проводити її не рідше одного разу на рік під час періодичних оглядів. Спочатку виконують зовнішній огляд конструкцій і системи повітропостачання, а далі – випробування на герметичність: двері, ворота й ставні зачиняють і задраюють, вентиляцію вмикають по черзі в режимах чистої вентиляції (І), фільтровентиляції (ІІ) та регенерації внутрішнього повітря (ІІІ), а підпір вимірюють тягонапороміром. Ступінь герметичності визначають за таблицею з додатка до наказу. Результат оформлюють довідкою про перевірку герметичності сховища (її часто називають актом випробування на герметичність). Герметизація вводів інженерних комунікацій Герметизація інженерних вводів за ДБН і наказом № 579 стосується не лише дверей, а й закладних деталей у місцях проходження водопроводу, опалення, каналізації, кабелів та іншого обладнання крізь огороджувальні конструкції. У місцях з'єднань і примикань будівельних конструкцій застосовують негорючі герметизувальні матеріали. Якщо для герметизації стиків усе ж використано горючі матеріали – герметики, мастики, будівельні піни, – їх закривають шаром негорючої та вологостійкої суміші: бетоном, цементно-піщаним розчином, шпаклівкою чи мокрою глиною. Типові несправності ущільнень і як їх усунути Ознака Ймовірна причина Спосіб усунення Проріз не герметизується, гума втратила еластичність, розірвана чи потріскана "Старіння", механічні ушкодження, відрив, тріщини Ремонт або заміна ущільнення Випадання ущільнення під час відкривання Погана приклейка до полотна Ремонт гумового ущільнення Нерівномірне прилягання полотна до комінгса Розрегульований механізм задраювання Регулювання механізму задраювання Занадто підтиснуте ущільнення (понад 3 мм), двері закриваються важко Нерегульоване положення запірних клинів Регулювання механізму задраювання Перекіс дверей Деформація полотна Закрити на затвор біля краю полотна і витримати 1–2 доби; якщо не допомогло – зняти двері й вирихтувати Витік повітря через запори Нещільність сальникової набивки Заміна сальникової набивки Як підібрати та замінити ущільнювач Планову заміну гумового ущільнення виконують під час поточного ремонту затвора не рідше одного разу на три роки, навіть якщо зовні гума виглядає цілою. За наявності документації заводу-виробника діють за нею, а без неї – за технологічними картами наказу № 579. Старе ущільнення від'єднують від планок кріплення і знімають шкребком, поверхні зачищають шліфувальною шкуркою, наносять два шари спеціального клею для гумових виробів, закріплюють нову гуму планками з болтами і дають витримку 8–10 годин. Після цього перевіряють герметичність: ущільнення обмилюють мильним розчином зсередини, а ззовні обдувають стисненим повітрям з надлишковим тиском 5–6 кПа – бульбашки видають місце витоку, і ступінь стискання гуми збільшують. Пошкоджену, але ще придатну гуму можна відремонтувати: методом гарячої вулканізації або без неї. Ремонт без вулканізації наказ називає тимчасовим заходом на випадок, коли немає пристосувань і матеріалів для вулканізації; обидва способи не замінюють планової заміни. Запитання та відповіді Чи захищає ущільнення від радіоактивного пилу і газів? Ні, не саме по собі. Гума лише створює щільний контур, завдяки якому вентиляція набирає підпір. Від радіоактивного пилу й отруйних домішок повітря очищає фільтровентиляційне обладнання, тож захищає вся система разом, а справне ущільнення – одна з її умов. Який строк служби гумового ущільнювача? Планову заміну проводять під час поточного ремонту затвора не рідше одного разу на три роки – незалежно від того, виглядає ущільнення зношеним чи ні. Фактичний ресурс залежить від умов зберігання й експлуатації: його скорочують фарба на гумі та постійне стискання клиновими затворами. Чим обробляти гуму під час обслуговування, щоб продовжити строк служби? Гуму не можна зафарбовувати: за наказом № 579 фарба викликає передчасне «старіння» й втрату еластичності. Інгібованим мастилом змащують лише металеві деталі механізму задраювання. Поки споруду не використовують за призначенням, двері, ворота й ставні залишають відчиненими, а двері та ставні лазів зачиняють, не стискаючи прокладки клиновими затворами. Чи можна замінити ущільнювач самостійно без демонтажу дверей? Технологічна карта наказу передбачає заміну без зняття полотна. Проте для нового чи заміненого обладнання потрібні технічна документація й декларація про відповідність, а після заміни герметичність перевіряють стисненим повітрям, тож роботу краще доручати фахівцям із досвідом обслуговування захисних споруд.

Коли йдеться про захист від повітряної тривоги , люди нерідко плутають терміни – бомбосховище, бункер, укриття, – хоча в нормативному полі кожне з них означає окремий об'єкт із власними вимогами. Офіційно існує кілька видів укриттів, і саме їхня класифікація визначає, який рівень захисту, порядок обліку й документи потрібні для конкретного об'єкта. У статті розберемо, чим сховище відрізняється від ПРУ, що таке споруда подвійного призначення, де в цій системі місце найпростішого укриття і за якими критеріями все це класифікують. Що таке захисні споруди цивільного захисту Захисні споруди цивільного захисту – це об'єкти, які проєктують так, щоб протягом певного часу – до 48 годин – створити належні умови для перебування людей і захистити їх від небезпечних чинників: повітряної ударної хвилі, уламків, іонізуючого випромінювання, небезпечних речовин, високих температур і продуктів горіння. Основний документ, що регулює їх проєктування та будівництво, – ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Цей ДБН поширюється на сховища, протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення із захисними властивостями сховища чи ПРУ. Найпростіше укриття регулюється іншим порядком – затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (зі змінами, зокрема внесеними постановою від 20.09.2024 № 1074), – тому його статус і облік суттєво відрізняються. Разом усі ці об'єкти утворюють фонд захисних споруд. За якими критеріями класифікують захисні споруди Типи укриттів класифікують одночасно за кількома незалежними параметрами, і саме їхня комбінація визначає вимоги до конкретного об'єкта. За призначенням Укриття проєктують для різних категорій людей: населення, органів управління чи медичних закладів. Від цього залежить набір основних і допоміжних приміщень усередині об'єкта. За місцем розташування Відносно забудови такі об'єкти проєктують окремо розташованими, прибудованими або вбудованими – найчастіше в підземних, цокольних чи підвальних поверхах. Окремий випадок – облаштування підземної частини станції метрополітену; а для менш капітальних рішень підходять навіть гірські виробки чи інші підземні порожнини. За класом захисту Клас або група визначають, на який розрахунковий тиск ударної хвилі розрахована конструкція, а від цього залежать товщина стін і вартість об'єкта. За строком будівництва Частину об'єктів зводять завчасно – разом із основною будівлею, – а швидкобудовані рішення дають змогу облаштувати захист за короткий час, пристосувавши вже наявне приміщення. За такою логікою працює і найпростіше укриття: його не будують з нуля, а адаптують підвал чи цоколь. Сховища: найвищий рівень захисту Що таке сховище серед усіх типів укриттів? Сховище – це об'єкт із найширшим набором захисних функцій: воно розраховане на ударну хвилю від побічної дії зброї масового ураження та від звичайних засобів ураження, а ще захищає від уламків, небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічних речовин. Для зброї масового ураження конструкції розраховують на тиск від 100 до 500 кПа залежно від класу, тоді як для звичайних засобів ураження значення фіксоване – 100 кПа. Класи захисту сховищ (I-IV) Конкретний клас захисту визначає проєктна документація залежно від місцезнаходження об'єкта будівництва, тому сховища класів I-IV можуть суттєво відрізнятися і товщиною конструкцій, і розрахунковим тиском. Протирадіаційні укриття (ПРУ): чим відрізняються від сховищ Протирадіаційні укриття (ПРУ) мають вужчий набір захисних функцій: головне завдання – послабити вплив іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості, а захисту від небезпечних хімічних і біологічних речовин, передбаченого для сховищ, ДБН для ПРУ не містить. ПРУ – це рішення для ситуацій, де головна загроза – радіаційний фон. На відміну від сховища, де клас визначає діапазон 100–500 кПа, тут розрахунковий тиск фіксований на рівні 100 кПа незалежно від групи, а сама група визначає насамперед коефіцієнт послаблення радіації. Такі укриття передбачають, зокрема, у житлових будинках і громадських будівлях. Споруди подвійного призначення (СПП): як звичайні будівлі стають укриттям Споруда подвійного призначення – це об'єкт, який у мирний час виконує звичайну господарську чи громадську функцію – паркінг, торговий заклад, підвал житлового будинку, – а під час тривоги трансформується в укриття. Споруди подвійного призначення проєктують одразу із захисними властивостями або сховища, або ПРУ. У розмовному вжитку іноді трапляється неточна калька «захисні споруди подвійного призначення», хоча юридично коректний термін – «споруда подвійного призначення»: вона не є захисною спорудою в класичному розумінні ДБН, а окремою категорією з власними захисними властивостями. Головна перевага формату – укриття подвійного призначення не простоює між тривогами, а продовжує приносити користь і в мирний час. Найпростіші укриття: мінімальний рівень захисту Найпростіше укриття – це вже не капітальний об'єкт, а наявне приміщення – найчастіше підвал чи цокольний поверх, – яке визнали придатним для укриття людей. На відміну від сховища, ПРУ та СПП, найпростіші укриття не мають класу чи групи захисту: їх долучають до фонду на підставі акта огляду комісії, а не паспорта, який оформлюють для капітальних об'єктів. Об'єкти, що вже обліковані як захисні споруди чи СПП, як найпростіші укриття не оглядають – це прописано в постанові № 138. Окремий вид об'єктів фонду – первинне (мобільне) укриття: для нього замість паспорта подають акт огляду та декларацію про відповідність. Порівняльна таблиця: сховище, ПРУ, СПП, найпростіше укриття Критерій Сховище ПРУ СПП Найпростіше укриття Клас/група, тиск Клас, 100–500 кПа Група, 100 кПа Як у сховища чи ПРУ Не визначається Документ обліку Паспорт Паспорт Паспорт Акт огляду Перебування людей До 48 годин (проєктний час) До 48 годин (проєктний час) До 48 годин (проєктний час) Поза межами ДБН Мирний час Обмежено, без зниження властивостей Обмежено, без зниження властивостей Постійно, за основним призначенням Постійно, за основним призначенням Типове розташування Окрема будівля чи підземна частина Підвали будинків Паркінги, торгові центри Наявні підвали, цоколі Як визначити, яка захисна споруда потрібна саме вам Вибір об'єкта – це результат розрахунку в проєктній документації: потреба визначається розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту з урахуванням місткості, функціонального призначення будівлі та радіуса пішохідної доступності. Якщо йдеться про вже наявну будівлю без проєктного сховища чи ПРУ, практичний шлях – розглянути підвал як найпростіше укриття: комісію для огляду утворює орган чи суб'єкт господарювання, у чиєму управлінні або власності перебуває приміщення, а за підсумками складають акт огляду. Конструктивні рішення – товщину стін, клас дверей, продуктивність вентиляції – варто узгоджувати з проєктною організацією, що працює за ДБН В.2.2-5:2023. Запитання та відповіді Чи можна використовувати захисну споруду в мирний час для господарських потреб? Так, для цього є окремий порядок використання захисних споруд у мирний час, який затверджено постановою № 138. Головна умова – суб'єкт господарювання зберігає захисні властивості споруди, а для сховищ – ще й герметизацію та гідроізоляцію. Для СПП подібне використання – основний, а не додатковий сценарій. Що означає «споруда подвійного призначення»? Це об'єкт, спроєктований одночасно за двома призначеннями – основним господарським і захисним, – що має властивості сховища або ПРУ, визначені на етапі проєктування. Чи можна вважати підвал приватного будинку найпростішим укриттям? Офіційно – лише після того, як комісія проведе огляд, складе акт, а суб'єкт ведення обліку включить об'єкт до фонду. До цього це просто підвал, який фізично може захищати від уламків, але не обліковується як об'єкт фонду. Який клас захисту потрібен для офісу чи багатоквартирного будинку? Єдиної відповіді немає: клас чи групу визначає проєктна документація для кожного об'єкта. За ДБН вони залежать від місцезнаходження об'єкта будівництва, а не від типу будівлі – офіс це чи багатоквартирний будинок.

Герметичність укриття тримається на найслабшій ланці – отворах, якими всередину заходять інженерні мережі. Вентиляційний канал – це фактично наскрізний отвір у захисній оболонці, і саме тому призначення противибухових клапанів у вентиляції укриття – не допустити, щоб ударна хвиля пройшла крізь цей отвір так само вільно, як проходить повітря в мирний час. У статті розберемо, яку функцію виконує такий клапан, з чого він складається, у чому принцип роботи противибухового клапана в момент вибуху і що відбувається з ним після. Навіщо вентиляційним каналам укриття потрібен захист від ударної хвилі Стіни, двері та ворота захисної споруди розраховують на певний клас чи групу захисту, і їхня товщина чи конструкція відповідають нормованому тиску. Але повітрообмін неможливий без наскрізних каналів, а будь-який наскрізний канал – це потенційний шлях для ударної хвилі, пилу, уламків і навіть полум'я ззовні. Без окремого захисного пристрою вентиляційна система перетворилася б на найслабше місце оболонки – повітря, що рухається каналом, не зупинить ані тиск, ані високу температуру вибуху. Саме тому в проєктах систем вентиляції захисних споруд передбачають не просто повітроводи з вентилятором, а повноцінний захищений вузол на кожному перетині каналу з огороджувальною конструкцією. Відсутність або несправність такого вузла зводить нанівець весь інший захист будівлі: яким би міцним не було укриття, вибухова хвиля знайде шлях туди, де оболонку проколото вентиляційним отвором без клапана. Яку функцію виконують противибухові клапани у вентиляції укриття Основна функція – автоматично перекрити канал у момент, коли тиск у ньому перевищує безпечне значення, і так само автоматично залишатися відкритим у звичайному режимі, не заважаючи щоденній роботі вентиляції. Саме для цього на повітрозабірних і витяжних каналах встановлюють противибухові клапани для укриттів : вони пропускають потрібний об'єм повітря з мінімальним опором, поки загрози немає, і перекривають канал лише тоді, коли вона з'являється. Будова противибухового клапана Конструктивно такий клапан – це корпус із фланцем для кріплення до вентиляційного каналу, усередині якого розміщено рухому заслінку чи набір лопатей на осі. Заслінку утримує у відкритому положенні пружинний механізм, тому клапан вважається нормально відкритим: у спокої він не створює суттєвого опору потоку повітря. Для з'єднання з каналом використовують гумову прокладку, а в частини моделей перед заслінкою додатково встановлено фільтр для затримання пилу – такий клапан з передфільтром обладнано попереднім фільтром класу G4. Приєднувальний діаметр клапана підбирають під конкретний канал і потрібну продуктивність вентиляції, а не навмання: чим більший переріз каналу й чисельність людей в укритті, тим більший типорозмір потрібен, щоб забезпечити норму повітрообміну без зайвого опору потоку. Принцип роботи противибухового клапана Як клапан захищає приміщення від ударної хвилі Коли хвиля досягає клапана, надлишковий тиск діє на заслінку чи лопаті й миттєво притискає їх до сідла – канал перекривається раніше, ніж фронт хвилі встигає пройти далі. Ключовий параметр, за яким виробники описують таку здатність, – стійкість до відбитого тиску, тобто до того тиску, який виникає в момент, коли хвиля відбивається від самої заслінки, а не лише проходить повз неї. Що вище це значення в кПа, то на потужніший вибух розрахований клапан: наприклад, окремі моделі в каталозі витримують відбитий тиск понад 900 кПа. Що відбувається з противибуховим клапаном після вибуху Пружинний механізм повертає заслінку у вихідне, відкрите положення одразу після того, як тиск у каналі спадає, – повторне відкриття не потребує втручання людини чи електроживлення. Але автоматичне повернення не скасовує огляду: після реального спрацювання варто перевірити, чи не деформувалися лопаті й чи не пошкоджено ущільнення, а в межах планового обслуговування – змащувати вісь заслінки й пружинний механізм інгібованим мастилом не рідше ніж двічі на рік, навесні і восени. Де встановлюють противибухові клапани у вентиляції укриття Клапан монтують безпосередньо на повітрозабірному або витяжному каналі – там, де повітропровід проходить крізь огороджувальну конструкцію і з'єднується із зовнішнім середовищем. Це ті самі канали, якими фільтровентиляційна установка (ФВУ) для укриття подає й відводить повітря в будь-якому режимі роботи, тож без захищеного входу й виходу сама установка не має сенсу, хоч би якими справними були її фільтри та вентилятор. Для моделей серії BVNO з каталогу виробник зазначає, що влаштовувати за клапаном розширювальні камери не потрібно, – це варто врахувати вже на етапі проєктування вентиляції. Режими вентиляції укриття та робота клапана Противибуховий клапан реагує не на те, які режими вентиляції укриття вмикає система, а виключно на тиск у каналі. Тому незалежно від того, працює вентиляція в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції чи регенерації внутрішнього повітря, клапан залишається відкритим для нормального повітрообміну й перекриває канал лише в момент самого удару – перемикання між режимами відбувається іншою запірною арматурою і на роботу противибухового клапана не впливає. Запитання та відповіді Чи потрібно обслуговувати противибуховий клапан і як часто? Так, навіть якщо він жодного разу не спрацьовував від вибуху. Регламентне обслуговування проводять не рідше ніж двічі на рік – навесні та восени, – і включає огляд заслінки й ущільнень та змащування пружинного механізму й осі інгібованим мастилом. Так вимагає наказ МВС від 09.07.2018 № 579: противибухові пристрої вентиляції мають перебувати під постійним контролем, а за потреби в них відновлюють масляне фарбування металевих частин. Які типорозміри противибухових клапанів бувають? У каталозі представлені клапани з приєднувальним діаметром 100, 200 і 355 мм (4, 8 і 14 дюймів). Повітряний потік за опору 200 Па залежно від моделі становить від 50 до 2900 м³/год, тож типорозмір добирають за діаметром каналу та потрібною продуктивністю вентиляції. Чи працює противибуховий клапан без електрики? Так. Спрацювання повністю механічне: заслінку приводить у рух сам надлишковий тиск, а не датчик чи привід, тому клапан однаково захищає канал і за наявності електромережі, і за її повної відсутності. Чим противибуховий клапан відрізняється від протипожежного? Вони реагують на різні загрози. Противибуховий клапан спрацьовує від надлишкового тиску вибухової хвилі й одразу після цього автоматично повертається у відкритий стан. Протипожежний клапан перекриває канал у відповідь на високу температуру чи дим, а після спрацювання залежно від конструкції може потребувати заміни теплового елемента чи огляду фахівцем, перш ніж його знову відкриють.

Вентилятор – це обладнання, від якого залежить, чи протримається система вентиляції укриття, якщо зникне електрика. Помилка на етапі вибору приводу зазвичай виявляється не одразу, а саме в момент відключення світла – коли виправити щось уже складно. У цій статті розберемо, який вентилятор обрати для сховища залежно від його розміру, чим відрізняються ручний і електричний привід, яку роль відіграє ДЕС як джерело живлення, а також скільки операторів реально знадобиться на практиці. Який вентилятор обрати для сховища: типи приводу За типом приводу вентилятори для сховищ ділять на два основні варіанти: ручні та електричні. ДЕС (дизель-генератор) – це не окремий тип приводу, а джерело живлення для електричного вентилятора, яке використовують замість міської мережі, коли потрібна автономність. Окремо існує комбінований варіант – електроручний вентилятор (ЕРВ), який поєднує ручний і електричний режим в одному корпусі; про нього детальніше в наступному розділі. Про те, як розподіляється навантаження на вентиляцію в різних ситуаціях, можна прочитати в матеріалі про три режими вентиляції укриття . Вентилятор сховища з ручним приводом Суто ручний привід – це варіант без жодної залежності від електромережі: повітря подається виключно за рахунок фізичного обертання рукоятки через редуктор. Перевага очевидна – працює завжди, недолік – потребує кількох операторів одночасно і фізично виснажує людей при тривалій роботі. Електричний привід вентилятора Електричний привід – найпростіший у щоденній експлуатації: вентилятор вмикається від мережі й не вимагає фізичних зусиль. Але без резервного джерела живлення такий електровентилятор для бункера стає марним у момент відключення світла, тому норми вимагають або резервної вентиляції з електроручними вентиляторами, або повністю автономного джерела. Суто електричний привід без жодного дублювання має сенс хіба що там, де стабільність мережі підкріплена окремим договором чи власною генерацією – для приватного укриття це радше виняток, ніж типовий сценарій. Джерелом живлення для електричного вентилятора може бути як міська мережа, так і дизель-генератор (ДЕС) – конструктивно вентилятор залишається тим самим, змінюється лише те, звідки він отримує струм. ДЕС обирають для сховищ великої місткості, де ручного приводу фізично не вистачить, а генератор дає змогу живити не лише вентилятор, а й освітлення, насоси та інше обладнання одночасно. Зворотний бік такої автономності – залежність від запасу палива: генератор потребує регулярного дозаправлення і техобслуговування, тож його ресурс варто рахувати окремо від електричної частини самого вентилятора. Чим електроручний вентилятор відрізняється від суто ручного чи суто електричного Електроручні вентилятори (ЕРВ) поєднують обидва приводи в одному корпусі: редуктор оснащений муфтою перемикання приводу, яка автоматично перемикає передачу з електричного двигуна на ручну рукоятку і назад. Завдяки цьому одна й та сама установка працює від мережі в звичайному режимі й переходить на ручне обертання, щойно зникає струм, без демонтажу чи заміни обладнання. Саме тому норми дозволяють не проєктувати окрему резервну вентиляцію, якщо в системі вже стоїть електроручний вентилятор для бомбосховища: він сам є власним резервом. А от якщо встановлено вентилятори тільки з електроприводом, без ручного дублювання, доведеться додатково закладати резервну вентиляцію з розрахунку не менше ніж 3 м³ на людину за годину – і виконувати її також електроручними вентиляторами. Продуктивність вентиляторів для сховищ: приклади моделей Найпоширеніші електроручні моделі в українських сховищах і ПРУ – це відцентрові (радіальні) вентилятори серії ЕРВ-72, які й досі випускають і продають як обладнання, що відповідає чинним нормам: Модель Робоче колесо Двигун Операторів у ручному режимі Продуктивність ЕРВ-72-2 Ø 315 мм 0,37 кВт, 1500 об/хв 2 менша, для компактних укриттів ЕРВ-72-3 Ø 400 мм 0,37 кВт, 1000 об/хв 3 до 180 осіб як основний вентилятор, до 600 осіб як резервний Різниця в кількості осіб для ЕРВ-72-3 пояснюється просто: як основний вентилятор він подає повний об'єм чистої вентиляції (10 м³/год на особу), а як резервний працює за значно нижчою нормою (3 м³/люд·год), тому та сама фізична продуктивність – близько 1800 м³/год – покриває втричі більше людей. Якщо в системі паралельно встановлено кілька електроручних вентиляторів, їхню суму множать на поправочний коефіцієнт 0,8, оскільки одночасна робота кількох установок трохи знижує ефективність кожної. Окрім припливних вентиляторів, у системі знадобиться і витяжний вентилятор для видалення відпрацьованого повітря – найчастіше це простіший осьовий вентилятор, оскільки для витяжки не потрібні ті самі фільтраційні характеристики, що для припливу. Скільки операторів потрібно для ручного приводу Кількість операторів безпосередньо залежить від моделі: ЕРВ-72-2 потребує двох людей одночасно на рукоятці, ЕРВ-72-3 – трьох, оскільки більше робоче колесо вимагає більшого крутного моменту. Це не питання змінності, а мінімальна кількість людей, які повинні крутити привід одночасно, щоб вентилятор видавав розрахункову продуктивність. Ручний чи електричний вентилятор: що обрати для сховища залежно від розміру Для невеликого сховища на кілька осіб зазвичай достатньо одного електроручного вентилятора з ручним резервом – витрати на встановлення ДЕС тут не виправдані. Для сховища на кілька десятків осіб і більше вже варто розглядати повноцінну фільтровентиляційну установку з електричним приводом, який живиться від ДЕС як джерела резервного живлення, оскільки ручного приводу фізично не вистачить на потрібний об'єм повітря, а утримувати достатню кількість операторів позмінно – непрактично. Головне правило вибору: чим менше сховище і чим менш передбачувана в ньому наявність персоналу для позмінної роботи на ручному приводі, тим більше сенсу в автономному електроживленні через акумулятори чи ДЕС, а не лише в ручному резерві. Запитання та відповіді Чи можна встановити два вентилятори одночасно для більшої надійності? Так, і норми це прямо передбачають: два електроручних вентилятори, встановлені паралельно – основний і резервний, – це стандартна практика для сховищ, де не передбачено ДЕС. Такий вентилятор для бомбосховища завжди підбирають з урахуванням поправочного коефіцієнта на паралельну роботу кількох установок. Наскільки голосно працює вентилятор у ручному режимі порівняно з електричним? У ручному режимі відсутній звук електродвигуна, зате чутно механічний шум приводного механізму і саме обертання робочого колеса – суб'єктивно тихіше, ніж в електричному режимі, але фізично відчутніше через вібрацію рукоятки. В електричному режимі основний шум створює саме електродвигун, тому рівень гучності більше залежить від конкретної моделі двигуна, ніж від типу приводу як такого. Чи потрібно міняти старий радянський ЕРВ-72, якщо він досі справно працює? Не обов'язково – ЕРВ-72-2 та ЕРВ-72-3 й досі серійно випускають і продають як обладнання, що відповідає чинним вимогам до захисних споруд, тобто сама модель не є застарілою за конструкцією. Замінювати варто не за віком, а за станом: якщо ущільнювачі, підшипники чи зворотний клапан-витратомір зношені, а фактична продуктивність не відповідає розрахунковій кількості людей в укритті, вентилятор потребує ремонту або заміни незалежно від року випуску. Скільки часу людина фізично витримає крутити ручний привід поспіль? Точної нормативної цифри для цього немає, але за загальними ергономічними принципами людина здатна підтримувати таке помірне фізичне навантаження приблизно 15–20 хвилин без істотної втрати темпу, після чого потрібна зміна оператора. Саме тому для ручного режиму варто заздалегідь визначити не лише мінімальну кількість людей на рукоятці одночасно (2–3 залежно від моделі), а й ширший список тих, хто може змінювати одне одного позмінно протягом усього періоду відключення електрики.

Фільтровентиляційна установка – це серце будь-якого приватного сховища: саме вона визначає, скільки людей зможе безпечно перебувати в укритті і як довго. Помилка в розрахунку продуктивності ФВУ коштує дорого – або установка не впорається з навантаженням, або власник переплатить за зайву продуктивність. Вентиляція для укриття приватного будинку – це не той елемент, на якому варто економити чи покладатися на приблизні прикидки: тут потрібен точний розрахунок під конкретну кількість людей. У цій статті розберемо, від чого залежить продуктивність вентиляції приватного сховища, які норми повітрообміну закладені в ДБН В.2.2-5:2023, і як порахувати параметри для конкретної родини. Навіщо потрібна ФВУ саме для приватного сховища Герметична споруда без вентиляції небезпечна: вуглекислий газ накопичується вже за годину-другу перебування кількох людей, а природна вентиляція в закритому приміщенні працювати не може. Тому приватному сховищу потрібна примусова вентиляція – система, яка механічно подає очищене повітря ззовні й водночас відводить відпрацьоване. По суті, це приточно-витяжна вентиляція, де ФВУ відповідає за приплив і очищення повітря, а окремий витяжний канал – за його видалення. Вентиляція для укриття приватного будинку відрізняється від офісної чи побутової системи вентиляції насамперед тим, що працює в двох принципово різних режимах і через її клапани приміщення повинно зберігати герметичність навіть під навантаженням. Саме тому підбір обладнання варто робити не за загальними побутовими каталогами, а за вимогами до ФВУ, прописаними в чинних будівельних нормах. Детальніше про те, навіщо потрібна ФВУ в укритті , і які саме загрози вона нейтралізує, можна прочитати в окремому матеріалі. Коротко: ФВУ забезпечує очищення повітря від пилу, а за потреби – від шкідливих домішок і продуктів горіння, коли зовнішнє повітря забруднене. Від чого залежить продуктивність вентиляції приватного сховища Продуктивність – це об'єм повітря, який установка здатна подати за годину (м³/год). Значення підбирають не навмання, а розрахунково, з урахуванням двох головних факторів. Кількість людей та площа сховища Основа розрахунку – кількість осіб, які постійно чи періодично перебуватимуть в укритті. Саме кількість людей, а не площа приміщення, визначає мінімальну продуктивність: навіть у великому сховищі з двома мешканцями ФВУ розраховують на двох, а не на кубатуру приміщення. Площа впливає опосередковано – через час, за який повітря в приміщенні встигає застоятися, якщо подача тимчасово переривається. Режим роботи: чиста вентиляція чи фільтровентиляція Продуктивність напряму залежить від режиму, у якому працює установка. Детальніше про три режими вентиляції укриття можна прочитати за посиланням, а тут – коротко про два основні: режим I – повітря очищується лише від пилу, подається безперервно, і саме для цього режиму продуктивність ФВУ має бути найвищою; режим II, фільтровентиляція – вмикається, коли зовнішнє повітря забруднене, і працює з набагато меншою нормою подачі на людину, оскільки пропускна здатність фільтрів-поглиначів обмежена. Є ще режим III (повна ізоляція з регенерацією повітря запасом кисню), але приватні сховища на нього зазвичай не розраховують – це рішення для об'єктів з підвищеними вимогами до захисту. Норми повітрообміну на одну особу (м³/год) Вимоги до ФВУ щодо норм повітрообміну задані в ДБН і не залежать від виробника чи моделі – це база, під яку підбирають будь-яку установку. Норма повітря на людину в укритті різна для кожного режиму: Режим Призначення Норма, м³/год на особу I – чиста вентиляція Безперервна подача повітря, очищеного від пилу 10 II – фільтровентиляція Подача для осіб, які підлягають укриттю 2 II – для персоналу пункту керування Підвищена норма для чергового персоналу 5 II – для персоналу у фільтровентиляційній камері Для обслуговуючого персоналу біля електроручних вентиляторів 10 Для приватного сховища найважливіша перша цифра: 10 м³/год чистої вентиляції на кожну особу – це базовий орієнтир, від якого й відштовхуються під час підбору моделі. Експлуатаційний підпір (надлишковий тиск) повітря в режимі фільтровентиляції має підтримуватися на рівні 50 Па – це та величина тиску, яка не дає забрудненому повітрю просочуватися крізь нещільності конструкції. Розрахунок продуктивності ФВУ: покрокова інструкція Формула розрахунку продуктивності ФВУ проста: Продуктивність (м³/год) = кількість осіб × норма на особу для обраного режиму Приклад для родини з 5 осіб: режим I: 5 × 10 = 50 м³/год – саме на цю продуктивність слід орієнтуватися як на мінімальну; режим II (фільтровентиляція): 5 × 2 = 10 м³/год – значно менше, оскільки фільтри-поглиначі мають обмежену пропускну здатність. На практиці модель ФВУ підбирають за більшим із двох значень – тобто за режимом I, оскільки саме він визначає габарити вентилятора й перетин повітроводів. Якщо у складі сховища передбачено окреме приміщення пункту керування чи фільтровентиляційну камеру, до загальної продуктивності додають норму для персоналу цих зон. Резервне живлення ФВУ на випадок відключення електрики Головний ризик приватного сховища – втрата електроживлення саме тоді, коли вентиляція потрібна найбільше. Тому питання автономності варто вирішувати ще на етапі підбору установки, а не після першого відключення світла. Базовий варіант резервного живлення – акумулятори достатньої ємності, розрахованої на споживану потужність вентилятора та очікувану тривалість автономної роботи. Для більш тривалого перебування в укритті додають генератор (ДЕС), а електроживлення переключають на нього автоматично або вручну. Окремо варто передбачати електроручний привід – механізм ручного обертання вентилятора, який працює без жодного джерела струму: за нормами він обов'язковий там, де немає захищеного автономного джерела живлення чи ДЕС, але навіть за наявності генератора багато власників приватних сховищ додають його як третій, повністю незалежний рівень резерву. Типові помилки при виборі ФВУ для приватного сховища Розрахунок на площу, а не на кількість людей. Продуктивність прив'язана до числа осіб, а не до кубатури приміщення – модель, підібрана "на око" за розміром кімнати, часто виявляється недостатньою. Ігнорування резервного живлення. Установка без акумуляторів чи ручного приводу марна в момент, коли електромережа найбільше потрібна: якщо заздалегідь не порахувати споживану потужність і не підібрати акумулятор під неї, резерву може вистачити лише на пів години. Відсутність перемикання режимів. Якщо ФВУ не дозволяє оперативно перейти з режиму I на фільтровентиляцію, установка втрачає сенс у ситуації, коли зовні з'являються шкідливі домішки. Занадто мала продуктивність "про запас на майбутнє". Купівля установки під поточну кількість мешканців без запасу ускладнює розширення сховища в разі потреби прийняти сусідів чи родичів. Ігнорування вимог до ФВУ щодо підпору повітря. Установка може мати достатню продуктивність, але без належного підпору в режимі II герметичність приміщення все одно порушиться через дрібні нещільності конструкції. Підбір ФВУ для приватного укриття: як обрати конкретну модель Коли розрахункова продуктивність відома, залишається підібрати модель, яка її забезпечує з невеликим запасом – орієнтовно 10–15%, щоб компенсувати втрати тиску у повітроводах і зношування фільтрів з часом. Порівнюйте моделі за трьома параметрами: продуктивністю в обох режимах, наявністю електроручного приводу та споживаною електричною потужністю двигуна – саме ці ват-години потрібно буде закласти в розрахунок резервного живлення. Актуальний асортимент фільтровентиляційні установки для приватних сховищ і укриттів різної місткості можна переглянути в каталозі – там продуктивність кожної моделі вказана окремо для режиму I та режиму II. Запитання та відповіді Яка мінімальна продуктивність ФВУ потрібна для сім'ї з 4-5 осіб? За нормою 10 м³/год на особу в режимі чистої вентиляції мінімальна продуктивність становить 40–50 м³/год. Це орієнтир без запасу – на практиці варто додавати 10–15% про запас, тож фактично варто обирати модель на 45–58 м³/год. Чим відрізняється норма повітря в режимі I від режиму II? У режимі I норма становить 10 м³/год на особу – повітря лише очищується від пилу і подається безперервно. У режимі II (фільтровентиляція) норма значно нижча – 2 м³/год на особу, яка підлягає укриттю, оскільки фільтри-поглиначі, що очищують повітря від шкідливих домішок, мають обмежену пропускну здатність. Чи потрібен ручний привід, якщо є генератор? За нормами електроручний привід обов'язковий лише тоді, коли немає захищеного автономного джерела живлення чи ДЕС. Якщо генератор передбачено і захищено від пошкоджень, формальної вимоги до ручного приводу немає. Втім, генератор залежить від палива й механічної справності, тому ручний привід як незалежний третій рівень резерву залишається практичним рішенням для приватного сховища. Що станеться, якщо купити ФВУ з недостатньою продуктивністю? Якщо продуктивність нижча за розрахункову, концентрація вуглекислого газу в приміщенні зростатиме швидше, ніж встигає видалятися витяжкою, а підпір повітря не досягне потрібного рівня для захисту від зовнішніх забруднень. У режимі II це особливо критично: заниженою продуктивністю неможливо компенсувати обмежену пропускну здатність фільтрів на всіх, хто підлягає укриттю.

Захисно-герметичні люки – один з елементів системи герметизації захисних споруд, який рідше згадують у порівнянні з дверима та воротами, але без якого аварійний вихід зі сховища або ПРУ не відповідатиме нормам. У цій статті розглянемо, для чого потрібні захисно-герметичні люки, чим вони відрізняються від звичайних дверей, де встановлюють захисно-герметичні люки і які вимоги до захисно-герметичних люків висуває чинна норма. Що таке захисно-герметичний люк Захисно-герметичний люк – це спеціальна конструкція для заповнення прорізу аварійного виходу (шахти, тунелю чи віконного отвору), яка витримує тиск повітряної ударної хвилі, частково послаблює вплив іонізуючого випромінювання і запобігає потраплянню всередину споруди радіоактивних, хімічних речовин та продуктів горіння. На відміну від основних входів, які обладнують повноцінними дверима, люк зазвичай встановлюють у вертикальній чи горизонтальній шахті або у стіні оголовка аварійного виходу. Полотно виготовляють зі сталі, а по периметру закладають гумовий чи інший еластичний ущільнювач, який забезпечує герметичність при закритому положенні. Закривається люк за допомогою важільного або поворотного механізму із запірними штирями. Саме в цьому й полягає застосування захисно-герметичних люків за призначенням: вони не просто перекривають проріз, а зберігають герметичність і несучу здатність конструкції під навантаженням. Відмінності герметичного люка від дверей Захисно-герметичні двері та люки виконують схожу функцію – герметизують проріз, – але відрізняються геометрією і місцем встановлення. Двері монтують у вертикальних прорізах основних входів і тамбур-шлюзів, тому їхня висота, як правило, перевищує ширину. Люк частіше має квадратну або близьку до квадратної форму й розташований у горизонтальній площині (перекриття шахти) або у вузькому вертикальному прорізі оголовка, куди повноцінні двері просто не вписуються за габаритами. Ще одна відмінність – призначення. Двері обслуговують основний вхідний потік людей і тому мають більшу пропускну здатність, тоді як люк переважно проєктують для запасного виходу, яким користуються лише у разі, коли основний вхід заблоковано. Це не применшує вимог до герметичності: параметри розрахункового навантаження на люк визначають так само, як і для дверей, – залежно від класу захисту споруди. Для чого потрібні захисно-герметичні люки Основне призначення захисно-герметичних люків – забезпечити безпечний і герметичний аварійний вихід зі сховища чи іншої захисної споруди, якщо основний вхід зруйновано завалом або заблоковано. Без такого люка аварійна шахта чи тунель залишиться відкритим каналом, через який усередину потраплять ударна хвиля, уламки або радіоактивний пил, – це зводить нанівець захисні властивості всієї споруди. Серед переваг захисно-герметичних люків – компактні габарити, що дозволяють монтувати їх у вузьких шахтах і оголовках аварійних виходів, де повноцінні двері просто не вміщаються, та здатність аварійного люка витримувати те саме розрахункове навантаження, що й основні захисно-герметичні двері, попри менші розміри. Купити готові вироби під конкретний клас захисту можна в розділі захисно-герметичні ставні (люки) , де представлені варіанти під різні розміри прорізу. Де встановлюють захисно-герметичні люки Захисно-герметичні люки встановлюють у сховищах, протирадіаційних укриттях (ПРУ) та спорудах подвійного призначення (СПП) – скрізь, де нормами передбачено аварійний вихід окремо від основного входу. У сховищах люк найчастіше обладнує вихід із аварійної шахти чи тунелю, а в оголовку такого виходу нормами передбачено додаткові прорізи з ґратами, розташування й розміри яких залежать від висоти оголовка. У ПРУ невеликої місткості люк може бути єдиним аварійним виходом: при місткості до 15 осіб та наявності лише одного основного входу нормами дозволено обладнати другий вихід саме у вигляді люка з вертикальною драбиною. У СПП вимоги до розміщення й розмірів люків такі самі, як і для сховища або ПРУ, залежно від того, чиїми захисними властивостями наділена конкретна споруда. Як працюють захисно-герметичні люки: механізм задраювання Цей вузол притискає полотно до рами у кількох точках по периметру, стискаючи ущільнювач і виключаючи будь-які проміжки для проникнення повітря чи речовин ззовні. У більшості конструкцій це важільна ручка, поворот якої одночасно висуває або підтягує кілька запірних штирів через ексцентрикові чи гвинтові передачі. Несуча здатність самого механізму розраховується так само, як і несуча здатність полотна, – під розрахункове навантаження від ударної хвилі, а не лише під вагу самого люка. Розміри та класи захисту за ДБН В.2.2-5:2023 Клас захисту сховища визначає, на який тиск повітряної ударної хвилі має розраховуватися конструкція: чинні норми приводять навантаження від зброї масового ураження до квазістатичного тиску в діапазоні від 100 до 500 кПа залежно від класу споруди, а від засобів звичайного ураження – до 100 кПа. Захисно-герметичні люки підбирають так, щоб їхній розрахунковий параметр навантаження дорівнював або перевищував значення, встановлене для конкретного класу захисту. Для ПРУ вимоги дещо інші: конструкція, що заповнює проріз аварійного виходу, повинна витримувати не менше 100 кПа надлишкового тиску, а основна функція такого укриття – послаблення радіаційного впливу, а не повний захист від ударної хвилі зброї масового ураження. Мінімальні розміри прорізів для сховищ і ПРУ норма визначає окремо для кожного типу споруди й місткості – детальніше про це в розділі запитань нижче. Що змінилось у вимогах до люків аварійних виходів з квітня 2025 (Зміна №2) З 1 квітня 2025 року діє Зміна №2 до ДБН В.2.2-5:2023, затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій від 13.11.2024 № 1321. Зміна уточнила вимоги саме до входів та аварійних виходів захисних споруд: для ПРУ і СПП місткістю від 16 осіб тепер потрібен щонайменше один аварійний вихід за межами зон можливих завалів, а мінімальна відстань між аварійними виходами (якщо їх два і більше) встановлена на рівні 50 м. Окремо посилено протипожежні вимоги до приміщень з дизельними електростанціями: стіни, що відокремлюють такі приміщення від зон перебування людей, мають бути суцільними протипожежними 1-го типу. Проєкти, розроблені за попередньою редакцією норми, перед подачею на експертизу варто звірити з чинною редакцією зі Зміною №2. Запитання та відповіді З яких матеріалів виготовляють захисно-герметичні люки? Полотно виготовляють зі сталі достатньої товщини для сприйняття розрахункового навантаження, а герметичність по периметру забезпечує еластичний ущільнювач. Запірні елементи затискного вузла також виконують з металу, розрахованого на ті самі навантаження, що й саме полотно. Які розміри люка передбачені для ПРУ місткістю до 15 осіб? Якщо ПРУ місткістю до 15 осіб має лише один основний вхід, другим аварійним виходом дозволено зробити люк розміром не менше ніж 0,6 м х 0,9 м у просвіті з вертикальною драбиною, або віконний проріз розміром не менше ніж 0,7 м х 1,5 м. Який клас захисту люка потрібен для сховища, а який – для ПРУ? Для сховища люк аварійного виходу повинен відповідати повному класу захисту споруди – тобто витримувати той самий розрахунковий тиск ударної хвилі (100–500 кПа залежно від класу), що й основні захисно-герметичні двері. Для ПРУ вимоги нижчі: конструкція повинна витримувати не менше 100 кПа надлишкового тиску, оскільки основне завдання ПРУ – послаблення радіаційного впливу, а не повний захист від зброї масового ураження. Як монтують захисно-герметичний люк – до чи після бетонування прорізу? За нормами встановлення захисно-герметичних і герметичних дверей, віконниць та люків, як правило, виконують до зведення огороджувальних конструкцій, у яких їх передбачено монтувати, – з подальшим одночасним замонолічуванням закладних частин у бетон. Це забезпечує щільніше з'єднання рами з конструкцією, ніж монтаж у вже готовий проріз.

Під час проєктування захисних споруд виникає питання, чому в укритті ставлять двостулкові двері, а не звичну одностулкову конструкцію. Відповідь пов'язана з шириною прорізу, пропускною здатністю евакуаційних шляхів та вимогами до класу захисту. У цьому матеріалі розглянемо, за яких умов проєктувальники обирають саме двостулкові герметичні двері та чим така конструкція відрізняється від одностулкової. Що таке двостулкові герметичні двері Двостулкові герметичні двері – це конструкція з двома полотнами, які закриваються назустріч одне одному в спільній рамі. На відміну від одностулкових аналогів, кожна стулка обладнується власним контуром ущільнення та окремими точками притиску, що забезпечує герметичність по всьому периметру прорізу. Така конструкція витримує розрахунковий тиск ударної хвилі та застосовується там, де ширина прорізу перевищує можливості одного полотна. Цілі застосування двостулкової конструкції Швидка евакуація великої кількості людей Обидві стулки відчиняються одночасно й утворюють широкий прохід з двох боків, тому пропускна здатність зростає порівняно з одностулковими дверима. Це критично для укриттів з великою кількістю людей, де кожна секунда евакуації має значення. Підходить для монтажу у широких прорізах Якщо тамбур-шлюз або евакуаційний вихід спроєктовано з широким прорізом, одне полотно вже не забезпечує потрібної герметичності та жорсткості. Саме тому широкі двері в укриття виконують двостулковими: навантаження розподіляється між двома стулками рівномірніше, а кожна стулка залишається компактною і зручною в експлуатації. Переваги герметичних двостулкових дверей над одностулковими в укритті Ширина прорізу – головний, але не єдиний фактор вибору. Двостулкова конструкція має низку технічних переваг, які варто враховувати ще на етапі проєктування. Чим двостулкові двері кращі за одностулкові в укритті: Розподіл ваги полотна на дві стулки полегшує монтаж та подальшу експлуатацію завісів. Менший хід кожної стулки при відкриванні – зручніше в тісних тамбурах. Збереження заданого класу захисту навіть при значній ширині прорізу, оскільки кожна стулка має власний контур ущільнення. Можливість евакуації через одну стулку, якщо другу заблоковано завалом чи пошкодженням. Для яких споруд застосовують Двостулкові герметичні двері встановлюють у сховищах, протирадіаційних укриттях (ПРУ) та спорудах подвійного призначення (СПП), де проєктна ширина проходу перевищує стандартний одностулковий проріз. Вибір конструкції завжди узгоджують із класом захисту споруди та розрахунковим тиском у кПа, закладеним у проєкті. Розміри та модифікації двостулкових герметичних дверей Модифікації відрізняються шириною прорізу, класом захисту та типом запірного вузла: задраювання виконують важільним механізмом або редукторним, що знижує зусилля при закриванні великого полотна. Розрахунковий тиск, який визначає клас захисту, вимірюється в кПа і закладається в проєкт індивідуально – для кожної модифікації значення підбирають окремо. З актуальним асортиментом можна ознайомитися в розділі двостулкові двері для сховищ та укриттів , де представлені варіанти під різну ширину прорізу. Запитання та відповіді Яка мінімальна ширина прорізу вимагає двостулкових гермодверей? Фіксованого нормативного значення немає – яка ширина прорізу вимагає двостулкових гермодверей, визначає проєктний розрахунок для конкретної споруди. Орієнтир простий: коли проріз наближається до межі несучої здатності одного полотна, конструкцію виконують двостулковою, щоб зберегти жорсткість і герметичність. Чи витримують двостулкові двері такий самий тиск, як одностулкові? Так, за умови правильного розрахунку. Клас захисту та розрахунковий тиск у кПа закладаються в конструкцію обох стулок і рами так само, як і для одностулкових дверей. Який напрямок відкривання передбачений для двостулкових дверей в укритті? Напрямок відкривання визначає проєкт – залежно від розташування споруди, ударної хвилі та вимог до безпечної евакуації людей. Чи потрібен окремий механізм задраювання для кожної стулки? Так, кожна стулка має власний контур ущільнення та точки притиску, тому задраювання виконується окремо для кожного полотна – це і забезпечує герметичність по всьому периметру прорізу.

В умовах воєнного стану питання цивільного захисту населення стало одним із пріоритетних напрямів містобудування. Поруч зі спорудженням класичних сховищ дедалі активніше розвивається інший підхід – зведення об'єктів, які поєднують повсякденну функцію з можливістю укриття людей у разі загрози. Такі об'єкти отримали назву споруди подвійного призначення, і саме вони стають дедалі поширенішим рішенням для нового будівництва. Що таке споруди подвійного призначення (СПП) Споруди подвійного призначення це інженерні об'єкти, які в мирний час виконують звичайну господарську, комерційну чи побутову функцію – паркінг, торговий заклад, спортивний зал, підвал багатоквартирного будинку, – а у разі оголошення повітряної тривоги чи іншої небезпеки трансформуються в місце для перебування цивільного населення. Головна ідея такого формату полягає в тому, щоб не будувати окремі захисні об'єкти «про запас», а закладати захисні властивості безпосередньо в конструкцію будівель, якими люди й так користуються щодня. Що таке СПП з погляду нормативного регулювання? Це категорія об'єктів, чіткі вимоги до проєктування, будівництва та обладнання яких визначені державними будівельними нормами. На відміну від тимчасових рішень, такий об'єкт проєктується заздалегідь із урахуванням обох функцій – основної та захисної, – а не пристосовується до укриття людей постфактум. Такий підхід має декілька переваг порівняно з будівництвом окремих захисних споруд. По-перше, він економічно виправданий: власник чи забудовник не витрачає ресурси на будівлю, яка більшу частину часу простоює. По-друге, подібні об'єкти зазвичай розташовані ближче до місць постійного перебування людей – житлових будинків, офісів, навчальних закладів, – а отже й дістатися прихистку в разі тривоги можна швидше. По-третє, регулярна експлуатація приміщення в мирний час дозволяє своєчасно виявляти технічні несправності, тоді як законсервовані сховища часто перевіряють значно рідше. Чим СПП відрізняється від сховища і ПРУ У системі цивільного захисту існує кілька категорій захисних об'єктів, і плутанина між ними трапляється доволі часто. Ключова відмінність полягає в призначенні та режимі використання. Критерій Сховище ПРУ (протирадіаційне укриття) Об'єкт подвійного призначення Основна функція Виключно захисна Виключно захисна Господарська/комерційна + захисна Використання у мирний час Не використовується або обмежено Не використовується або обмежено Використовується постійно Рівень захисту Найвищий (в т.ч. від зброї масового ураження) Обмежений (радіаційний, частково – ударна хвиля) Залежить від класу, встановленого проєктом Типове розташування Окрема будівля або підземна частина об'єкта Підвальні приміщення Паркінги, торгові центри, підвали багатоквартирних будинків Захисна споруда цивільного захисту в класичному розумінні – це об'єкт, який будують саме заради захисту людей і який здебільшого простоює між тривогами. Такий об'єкт, навпаки, працює постійно: він генерує економічну чи соціальну користь і водночас виконує захисну роль, коли це необхідно. Саме тому забудовники дедалі частіше обирають цей формат замість зведення окремих захисних споруд подвійного призначення поруч із основними будівлями. Важливо розуміти й те, що вибір між сховищем, ПРУ та таким об'єктом не завжди залишається на розсуд забудовника – для окремих категорій будівель, зокрема нових багатоповерхівок певної поверховості чи місткості, наявність захисного об'єкта або приміщення з подвійною функцією є обов'язковою вимогою містобудівної документації. У такому разі саме цей формат найчастіше стає оптимальним рішенням, оскільки дозволяє поєднати обов'язкові нормативні вимоги з раціональним використанням площ. Класифікація та захисні властивості СПП Клас захисту визначається на етапі проєктування залежно від розташування об'єкта, типу забудови та вимог замовника чи місцевої влади. Загалом подібні об'єкти класифікують за такими параметрами: рівень захисту конструкцій від ударної хвилі та уламків; стійкість огороджувальних конструкцій до впливу засобів ураження; наявність та клас систем вентиляції, фільтрації повітря й автономного життєзабезпечення; місткість – розрахункова кількість осіб, яких об'єкт здатний прийняти під час тривоги. Захисні властивості забезпечуються не лише товщиною стін чи перекриттів, а й комплексом інженерних рішень: герметичними дверима та воротами, аварійними виходами, системами оповіщення, автономним електроживленням і водопостачанням. Укриття подвійного призначення без належного інженерного обладнання втрачає сенс, адже саме обладнання перетворює звичайну будівлю на функціональний захисний об'єкт. Клас захисту, встановлений проєктом, безпосередньо впливає й на подальшу експлуатацію об'єкта: чим вищі вимоги до стійкості конструкцій, тим суворіші правила періодичного технічного обстеження та ширший перелік обов'язкового інженерного оснащення. Тому на етапі техніко-економічного обґрунтування важливо одразу визначити, яку саме категорію захисту матиме майбутня будівля, щоб уникнути дороговартісного переобладнання вже після завершення будівельних робіт. Де використовуються споруди подвійного призначення Формат активно застосовують у новому будівництві різного типу – як у приватному, так і в комунальному секторі. Найпоширеніші сфери використання: підземні стоянки торгових і бізнес-центрів; підвальні та цокольні поверхи житлових будинків; приміщення навчальних закладів – спортзали, актові зали; об'єкти соціальної інфраструктури – поліклініки, будинки культури; виробничі та складські приміщення підприємств. Особливо часто такий підхід закладають у проєкти нових багатоповерхівок: підземний паркінг чи технічний поверх одразу проєктують з урахуванням вимог до захисних споруд, що дозволяє забудовнику виконати нормативні зобов'язання без будівництва окремого сховища. Для муніципальних об'єктів – шкіл, лікарень, будинків культури – цей підхід так само дає змогу поєднати основну функцію будівлі з можливістю прихистку мешканців прилеглих кварталів. У щільній міській забудові, де вільної землі під окреме сховище часто просто немає, такі об'єкти стають практично єдиним реалістичним варіантом забезпечити населення захистом. Підземна автостоянка під новим житловим комплексом чи торговим центром дозволяє вирішити одразу два завдання – організувати місця для автомобілів і водночас створити функціональний прихисток для мешканців і відвідувачів найближчих кварталів. Які ДБН регулюють спорудження та обладнання СПП Проєктування, будівництво та обладнання таких об'єктів ДБН регламентує на державному рівні. Основним нормативним документом є ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», який визначає вимоги до споруд подвійного призначення за ДБН – від класифікації та розрахунку місткості до вимог щодо інженерних систем. Норми охоплюють широкий перелік параметрів: товщину та матеріал огороджувальних конструкцій, вимоги до вентиляції та фільтровентиляційного обладнання, розрахунок аварійних виходів, а також порядок оснащення входів і воріт. Дотримання цих норм є обов'язковою умовою для того, щоб об'єкт офіційно визнали таким і поставили на облік як елемент фонду захисних споруд. Необхідне обладнання для СПП Функціональність такого об'єкта напряму залежить від якості та комплектності інженерного обладнання. До базового переліку зазвичай входять: герметичні двері та ворота для захисних споруд , які витримують навантаження від ударної хвилі; фільтровентиляційні установки для очищення повітря від шкідливих домішок; системи автономного електропостачання та освітлення; резервні джерела водопостачання; системи оповіщення та зв'язку з диспетчерськими службами цивільного захисту. Обладнання для такого об'єкта підбирають з урахуванням класу захисту, розрахункової місткості та специфіки основної функції приміщення – вимоги до автостоянки відрізнятимуться від вимог до підвалу навчального закладу. Саме тому вибір комплектуючих варто узгоджувати ще на етапі проєктування, а не після завершення будівельних робіт. Введення в експлуатацію та обслуговування Після завершення будівництва об'єкт проходить приймання відповідною комісією, яка перевіряє відповідність проєктній документації та вимогам чинних норм. За результатами перевірки будівлю ставлять на облік як об'єкт цивільного захисту, після чого вона отримує статус готової до використання за прямим призначенням. Подальше обслуговування передбачає регулярні огляди інженерних систем, перевірку справності герметичних конструкцій, вентиляційного обладнання та аварійних виходів. Відповідальність за утримання об'єкта в готовності зазвичай покладається на власника чи балансоутримувача, який зобов'язаний періодично звітувати про стан готовності перед профільними службами. Запитання та відповіді Які документи потрібні для постановки СПП на облік? Для постановки на облік потрібен пакет проєктної та виконавчої документації: проєкт з розрахунком класу захисту, акт приймання об'єкта комісією, паспорт захисної споруди, а також документи, що підтверджують відповідність будівельним нормам. Хто визначає клас захисту споруди подвійного призначення? Клас захисту визначає проєктна організація на етапі розробки документації, керуючись вимогами чинних ДБН, розташуванням об'єкта та розрахунковим навантаженням від можливих засобів ураження. Остаточні параметри узгоджуються з органами цивільного захисту. Чи можна використовувати СПП як звичайний паркінг у мирний час? Так, це і є базовий принцип формату – в мирний час об'єкт повністю виконує свою основну функцію, а захисні властивості активуються лише в разі оголошення тривоги чи іншої загрози. Як часто потрібно оцінювати стан готовності СПП? Періодичність оцінювання встановлюють профільні служби цивільного захисту, і зазвичай вона передбачає щорічні перевірки, а також позапланові огляди після будь-яких змін у конструкції чи обладнанні об'єкта.

Безпечне перебування людей у захисній споруді залежить не лише від міцності стін, а й від того, наскільки грамотно облаштована система повітрообміну. Саме тому режими вентиляції укриття прийнято поділяти на три основні типи, кожен з яких розрахований на конкретну ситуацію – від звичайного перебування в мирний час до повної ізоляції під час хімічної чи радіаційної загрози. У цій статті розглянемо, як влаштована кожна з трьох схем, чим вони відрізняються та які нормативні вимоги до них висуваються. Навіщо потрібна вентиляція в укритті Герметична або напівгерметична споруда швидко перетворюється на замкнутий простір, у якому змінюється склад повітря. При тривалому перебуванні людей знижується рівень кисню, натомість накопичується вуглекислий газ і підвищується волога. Без належного обміну повітря це призводить до головного болю, втоми, зниження концентрації уваги, а в критичних випадках – до задухи. Крім складу повітря, важливу роль відіграє й комфорт перебування людей: температура, вологість і швидкість руху повітряних потоків. Тому режими вентиляції укриття розробляють так, щоб забезпечити не лише виживання, а й прийнятні умови для тривалого перебування в захисній споруді. Загальна схема режимів вентиляції У більшості сучасних укриттів та бомбосховищ передбачено три послідовні режими роботи системи вентиляції. Перехід між ними залежить від зовнішньої обстановки: чи є загроза хімічного, біологічного або радіаційного зараження повітря, чи можна забезпечити приплив свіжого повітря ззовні. Розглянемо кожен режим детальніше. Режим I – чиста вентиляція Це базовий режим, який застосовується за відсутності зовнішньої загрози. Зовнішнє повітря подається в приміщення без додаткового очищення – лише через фільтри грубого очищення від пилу. Основне завдання цього режиму – забезпечити достатній обмін повітря та підтримувати комфортні умови для перебування людей: прийнятну температуру, вологість і рівень кисню. У невеликих укриттях чисту вентиляцію часто організовують за допомогою простих механічних пристроїв. Наприклад, електроручні вентилятори дозволяють забезпечити подачу повітря навіть за відсутності стабільного електропостачання, оскільки можуть працювати як від електромережі, так і вручну. Режим II – фільтровентиляція Якщо існує ризик потрапляння в атмосферу шкідливих домішок – диму, пилу, хімічних або радіоактивних частинок – система переходить у режим фільтровентиляції. У цьому випадку зовнішнє повітря проходить через комплекс фільтрів, які затримують небезпечні речовини перед тим, як повітря потрапить всередину укриття. Для реалізації цього режиму використовують спеціалізоване обладнання. Зокрема, фільтровентиляційні установки забезпечують багатоступеневе очищення повітряного потоку та підтримують у приміщенні невеликий надлишковий тиск, що запобігає проникненню забрудненого повітря через нещільності конструкції. Режим III – повна ізоляція Найсуворіший режим застосовується тоді, коли зовнішнє повітря повністю непридатне для подачі всередину – наприклад, за високої концентрації токсичних або радіоактивних речовин. У цьому випадку приплив повітря ззовні припиняється повністю, а укриття переходить на внутрішні запаси. Тривалість перебування в такому режимі обмежена наявним запасом повітря та можливостями обладнання підтримувати прийнятний склад атмосфери. Для цього застосовують системи, які забезпечують регенерацію внутрішнього повітря – поглинають надлишок вуглекислого газу та вологи, частково поповнюючи рівень кисню. Саме для цього призначені регенеративні установки , які дозволяють подовжити час автономного перебування людей без притоку зовнішнього повітря. Порівняння режимів та коли який застосовується Кожен із трьох режимів вентиляції укриття вмикається залежно від рівня загрози й стану зовнішнього повітря. Щоб краще зрозуміти відмінності між ними, варто порівняти основні параметри кожного режиму. Параметр Режим I – чиста вентиляція Режим II – фільтровентиляція Режим III – повна ізоляція Коли застосовується Відсутність зовнішньої загрози Забруднення повітря пилом, димом, хімічними речовинами Критично небезпечний склад зовнішнього повітря Стан зовнішнього повітря Подається без очищення Проходить через фільтри Не подається Джерело повітря Зовнішнє Зовнішнє, очищене Внутрішній запас, регенерація Тривалість застосування Необмежена Обмежена ресурсом фільтрів Обмежена запасом повітря Як видно з таблиці, перехід від одного режиму до іншого відбувається у міру зростання рівня небезпеки: чим гірший стан зовнішнього повітря, тим більше система покладається на власні ресурси укриття, а не на приплив ззовні. Норми повітрообміну та вимоги ДБН В.2.2-5 Проєктування систем вентиляції захисних споруд в Україні регламентується будівельними нормами ДБН В.2.2-5. Цей документ визначає, зокрема, мінімальні норми подачі повітря на одну особу залежно від обраного режиму вентиляції укриття, вимоги до розміщення повітрозабірних та витяжних пристроїв, а також параметри, яким має відповідати обладнання для кожного з режимів повітрообміну укриття. Норми враховують кількість людей, тривалість перебування та призначення приміщення. Для режиму чистої вентиляції норма подачі повітря вища, оскільки система працює без обмежень за часом. У режимі фільтровентиляції та повної ізоляції норми повітрообміну розраховують з урахуванням ресурсу фільтрів і запасу кисню, щоб гарантувати безпечний рівень вуглекислого газу протягом усього періоду перебування людей у захищеному приміщенні. Основні компоненти системи вентиляції укриття Незалежно від обраного режиму, система вентиляції укриття зазвичай складається з кількох ключових елементів: повітрозабірні та витяжні канали, через які здійснюється приплив та відведення повітря; фільтри грубого й тонкого очищення, що затримують пил, дим і шкідливі домішки; вентиляційні установки (ручні, електричні або комбіновані), які забезпечують подачу повітря; герметичні клапани та засувки, що дозволяють перемикатися між режимами; прилади контролю – для оцінки складу повітря та тиску всередині приміщення. Правильний підбір і поєднання цих компонентів дозволяє укриттю оперативно перемикатися між режимами залежно від зміни зовнішньої обстановки. Як обслуговувати систему вентиляції укриття Щоб система вентиляції залишалася справною в момент реальної потреби, її варто регулярно перевіряти навіть тоді, коли укриття не використовується. Періодичне обслуговування включає огляд герметичності клапанів і з'єднань, перевірку стану фільтрів та їхню своєчасну заміну, а також тестовий запуск вентиляційного обладнання в кожному з режимів. Окрему увагу варто приділяти джерелам живлення: якщо основне обладнання електричне, доцільно мати резервний ручний або комбінований варіант подачі повітря на випадок відключення електроенергії. Такий підхід дозволяє гарантувати, що укриття залишиться придатним для перебування людей незалежно від зовнішніх обставин. Запитання та відповіді Скільки часу можна перебувати в укритті без вентиляції? Без роботи вентиляційної системи безпечний час перебування залежить від об'єму приміщення та кількості людей, але зазвичай обмежується кількома годинами: далі рівень вуглекислого газу зростає, а кисню – знижується до небезпечних значень. Яка мінімальна норма повітрообміну на одну людину в укритті? Конкретні значення визначені ДБН В.2.2-5 і залежать від обраного режиму вентиляції укриття та призначення приміщення. У режимі чистої вентиляції норма подачі повітря вища, ніж у режимах фільтровентиляції чи повної ізоляції. Чи можна забезпечити вентиляцію укриття без електропостачання? Так, для цього передбачені ручні або комбіновані вентиляційні установки, які дозволяють подавати повітря вручну за відсутності електромережі, зберігаючи працездатність системи навіть в аварійних умовах. Чи потрібна фільтровентиляційна установка для невеликого приватного укриття? Наявність фільтровентиляційної установки залежить від типу можливих загроз у конкретному регіоні. Якщо існує ризик забруднення повітря шкідливими речовинами, таке обладнання суттєво підвищує рівень захисту навіть у невеликому приватному укритті чи бомбосховищі.  

Протирадіаційні укриття залишаються одним із найпоширеніших видів захисних споруд, які облаштовують у підвалах житлових будинків, підприємствах та закладах соціальної сфери. Від того, які саме двері для ПРУ встановлені на вході, залежить, чи виконає укриття свою основну функцію – захистить людей від радіоактивного забруднення, уламків та надлишкового тиску ударної хвилі. Тому вимоги до дверей для ПРУ детально прописані у чинних будівельних нормах і не допускають довільних трактувань. Що таке ПРУ і чим воно відрізняється від сховища Протирадіаційне укриття – це захисна споруда, яка знижує вплив іонізуючого випромінювання, послаблює дію ударної хвилі та захищає від уламків за звичайних засобів ураження. На відміну від сховища, ПРУ має менші вимоги до захисних властивостей і розраховане на менший рівень навантаження, проте це не означає спрощений підхід до вибору дверей. Окрему категорію становлять споруди подвійного призначення (СПП) – приміщення, які у звичайному режимі використовуються як офіси, паркінги чи складські зони, а в разі загрози оперативно переводяться у режим укриття. Для СПП із захисними властивостями ПРУ діють ті самі принципи облаштування входів, що й для класичних протирадіаційних укриттів. Головна відмінність ПРУ від сховища – у ступені герметизації та навантаженні, яке повинні витримувати конструктивні елементи. Якщо сховище проєктують з урахуванням значно вищого тиску ударної хвилі, то для ПРУ будівельні норми передбачають дещо менші, проте також суворо регламентовані показники. Які двері передбачені ДБН В.2.2-5:2023 для ПРУ Основним нормативним документом, що визначає вимоги до дверей ПРУ за ДБН, є ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту". Саме цей документ встановлює перелік типів дверей, їхні технічні характеристики та порядок розміщення у конструкції входу. Захисно-герметичні двері Захисно-герметичні двері встановлюють у зовнішній стіні тамбура або тамбур-шлюзу. Вони одночасно виконують дві функції: забезпечують герметизацію приміщення і витримують навантаження від ударної хвилі. Такі двері підбирають так, щоб параметр їх розрахункового навантаження дорівнював або перевищував нормативне значення, визначене для конкретної групи захисту ПРУ. Герметичні двері Герметичні двері розміщують у внутрішній стіні тамбура. На відміну від захисно-герметичних, вони не розраховані на протидію ударній хвилі, проте забезпечують повну герметизацію приміщення, перешкоджаючи потраплянню радіоактивних, хімічних речовин та продуктів горіння всередину укриття. Герметичні двостулкові двері Для входів зі збільшеною шириною прорізу, а також для об'єктів, де потрібно забезпечити швидку евакуацію великої кількості людей, застосовують герметичні двостулкові двері . Вони зберігають усі захисні властивості одностулкових конструкцій, але дозволяють розширити прохідний отвір без втрати герметичності та стійкості до навантаження. Основні вимоги до дверей для ПРУ Норми дверей для ПРУ охоплюють не лише саму конструкцію полотна, а й параметри дверного прорізу, напрямок відчинення, а також вимоги до аварійних виходів. Вимоги до дверних прорізів Дверні прорізи із захисними дверима, які ведуть безпосередньо до приміщень ПРУ або СПП із відповідними захисними властивостями, мають відповідати чітко визначеним параметрам ширини та розташування. Ширина тамбура при дверях повинна перевищувати ширину дверного полотна щонайменше на 0,6 м, що дозволяє забезпечити комфортний та безпечний рух людей під час заповнення укриття. Навантаження та стійкість до ударної хвилі Ключова особливість дверей для протирадіаційних укриттів – здатність витримувати мінімальне квазістатичне (еквівалентне) рівномірно-розподілене навантаження. Захисні двері підбирають таким чином, щоб їхній розрахунковий параметр дорівнював або перевищував нормативне значення тиску для відповідної групи захисту. При цьому враховують коефіцієнти входу та динамічність навантаження, які прописані у профільних таблицях ДБН. Орієнтовні показники навантаження, які закладені в нормах для різних засобів ураження, наведено нижче. Джерело загрози Розрахунковий підхід до навантаження Ядерна зброя Тиск до 500 кПа залежно від класу або групи захисної споруди Звичайні засоби ураження (ракети, боєприпаси РСЗВ, артснаряди) Надлишковий тиск приводиться до еквівалентного навантаження 100 кПа Ці показники не поширюються на випадки прямого влучання боєприпасів у стіни чи покриття споруди – для таких сценаріїв окремих розрахункових вимог норми не передбачають. Вимоги до аварійних виходів і люків Окрім основного входу, ПРУ повинне мати аварійний вихід. Він оформлюється у вигляді прорізу, який заповнюється захисним люком, або дверного прорізу, що веде з ПРУ до тунелю аварійного виходу. Такий люк повинен відповідати тим самим вимогам щодо герметизації та стійкості до навантаження, що і основні захисно-герметичні двері, а конструктивне рішення входу має унеможливлювати потрапляння атмосферних опадів чи поверхневих вод усередину споруди. Зміни у вимогах до входів у ПРУ (Зміна №2, чинна з 01.04.2025) З 1 квітня 2025 року набула чинності Зміна №2 до ДБН В.2.2-5:2023, яка деталізувала порядок організації шляхів доступу до ПРУ та СПП із захисними властивостями ПРУ. Згідно з оновленою редакцією, доступ до укриття можна проєктувати одним із трьох способів: безпосередньо ззовні, з вулиці; через суміжні приміщення, які не належать до складу ПРУ; через підземні або заглиблені переходи (тунелі), що з'єднують укриття з іншими будівлями. Також зміна деталізувала вимоги до влаштування аварійного виходу у вигляді прорізу з захисним люком та уточнила визначення внутрішнього захищеного об'єму – сукупності приміщень ПРУ чи СПП у межах огороджувальних конструкцій, спроєктованих відповідно до розділу 14 ДБН В.2.2-5:2023. Окремо унормовано вимогу щодо відокремлення вбудованих і прибудованих захисних споруд в самостійний протипожежний відсік. Це стосується і СПП із захисними властивостями ПРУ. Ці уточнення не змінюють базових принципів герметизації, проте прямо впливають на те, які саме двері та люки застосовують на кожній ділянці шляху доступу – від вуличного входу до внутрішнього тамбура. Матеріали та конструкція дверей для ПРУ Двері для ПРУ виготовляють зі сталі, здатної забезпечити необхідні захисні властивості та витримати розрахункове навантаження без деформації полотна чи рами. Конструкція передбачає посилений контур обв'язки, спеціальні ущільнювачі по периметру для герметизації стику, а також запірні механізми, що рівномірно розподіляють зусилля притискання по всій площі полотна. Обов'язковою умовою є монтаж дверної конструкції до моменту бетонування прорізу – це дозволяє забезпечити суцільність з'єднання рами з несучими конструкціями та виключити утворення нещільностей. Продукція повинна супроводжуватися паспортом або сертифікатом якості, що підтверджує відповідність виробу вимогам чинних ДСТУ та профільних ДБН. Вибір конкретного типу дверей – одностулкових захисно-герметичних, герметичних чи двостулкових – залежить від групи захисту укриття, ширини прорізу та планувального рішення входу, визначеного проєктною документацією. Запитання та відповіді Чим двері для ПРУ відрізняються від дверей для бомбосховища? Двері для сховищ розраховані на суттєво вищий рівень навантаження та більш високий клас захисту, тоді як двері для ПРУ проєктують під менші, але також суворо регламентовані показники тиску. Принцип роботи – герметизація та протидія ударній хвилі – залишається спільним для обох типів захисних споруд. Які двері обов'язкові для входу в ПРУ згідно з ДБН В.2.2-5:2023? Норми передбачають встановлення захисно-герметичних дверей у зовнішній стіні тамбура та герметичних – у внутрішній. За потреби заповнення дверних прорізів ПРУ або СПП із захисними властивостями ПРУ дозволяється виконувати саме захисно-герметичними дверима, які відповідають групі захисту укриття. Хто має право виготовляти та монтувати такі двері? Виготовлення та монтаж дверей для захисних споруд виконують спеціалізовані виробничі підприємства, які мають технічну базу для випуску конструкцій, що відповідають вимогам ДБН та ДСТУ. Монтаж здійснюють до бетонування прорізу, що вимагає узгодженої роботи виробника з будівельною бригадою. Чи потрібен сертифікат відповідності на двері для ПРУ? Так, двері для захисних споруд постачаються з паспортом або сертифікатом якості виробника, який підтверджує відповідність продукції нормативним вимогам. Цей документ є частиною технічної документації об'єкта і може вимагатися під час прийняття укриття в експлуатацію.  

Навіщо потрібна ФВУ в укритті – питання, яке зазвичай постає не заздалегідь, а вже тоді, коли люди опиняються у захисній споруді на кілька годин чи навіть діб. Герметичне укриття – це замкнений простір: кисню в ньому не стає більше, а вуглекислий газ, навпаки, накопичується доволі швидко. Через годину-другу без нормального повітрообміну там стає важко дихати, а через довший час – й небезпечно для здоров'я. Навіщо потрібна фільтровентиляційна установка, зрозуміти нескладно: вона подає чисте повітря, тримає прийнятний мікроклімат і, якщо потрібно, відсіює зовнішні забруднення. Далі – про те, з чого складається ФВУ, як працює ФВУ залежно від ситуації навколо укриття та на що дивитися при виборі обладнання. З чого складається ФВУ Фільтровентиляційна установка – це не одна коробка з кнопкою «увімкнути», а кілька вузлів, які працюють разом. Кожен відповідає за свою частину процесу, і без будь-якого з них система просто не виконає своєї функції. Вентиляторний блок Це, по суті, «серце» установки: він жене повітря крізь усю систему – із зовнішнього середовища, через фільтри, і далі в приміщення укриття. У більшості моделей вентилятор працює від електромережі, але майже завжди є й ручний привід – на випадок, якщо світла немає. Тут важливо не помилитися з продуктивністю: вона підбирається під площу укриття й кількість людей, а не «навмання». Фільтр-поглинач Саме цей вузол відповідає за очищення повітря від пилу, аерозолів, токсичних речовин і продуктів горіння. Усередині – кілька шарів фільтрувального матеріалу та сорбент, здатний затримувати навіть дуже дрібні частинки. Без фільтра-поглинача говорити про чисте повітря в укритті просто не має сенсу – зовнішнє середовище в критичній ситуації може бути далеко не безпечним. Повітроводи та арматура Повітроводи з'єднують усі вузли в один контур і розводять повітря по приміщенню. Арматура – клапани, засувки, герметичні з'єднання – керує напрямком потоку і дозволяє перемикати режими без розбирання установки. Якщо тут щось зроблено неякісно, страждає герметичність усієї системи вентиляції, і жодні хороші фільтри вже не допоможуть. Режими роботи ФВУ Режими роботи ФВУ залежать від того, що відбувається зовні. Перехід між ними – справа кількох секунд, через запірну арматуру, без втручання в саму конструкцію. Коли працює режим чистої вентиляції Поки повітря навколо укриття не становить загрози, установка працює в режимі чистої вентиляції: повітря йде через вентилятор прямо до приміщення, минаючи фільтр-поглинач. Це вигідно – ресурс фільтрів не витрачається даремно, а мікроклімат при цьому все одно залишається комфортним: менше вологи, менше вуглекислого газу. Коли вмикається режим фільтровентиляції Щойно з'являються продукти горіння, пил чи інші забруднювачі, установка перемикається на режим фільтровентиляції. Тепер повітря обов'язково проходить крізь фільтр-поглинач, і саме там відбувається очищення від шкідливих речовин. Завдяки цьому дихати в укритті можна навіть тоді, коли зовні повітря токсичне або сильно задимлене. Чому примусова вентиляція необхідна в укритті У герметичному укритті природного повітрообміну майже немає – щілини й двері тут не рятують. А якщо всередині перебуває багато людей одночасно, кисень закінчується значно швидше, ніж здається. Тому примусова вентиляція – не опція, а обов'язковий елемент інженерного облаштування будь-якої захисної споруди. Без неї вже за годину-дві концентрація вуглекислого газу може перевищити безпечні межі, а вологість підніметься до рівня, коли просто некомфортно дихати. Примусова вентиляція закриває всі ці питання одночасно: постійно оновлює повітря, відводить тепло від людей і техніки, знижує вологість, а за потреби – захищає від зовнішнього забруднення. Для укриттів із тривалим перебуванням – бомбосховищ, підземних споруд, об'єктів цивільного захисту – це вже не рекомендація, а нормативна вимога. Ступені очищення повітря у ФВУ Очищення повітря в установці відбувається не за один крок, а поетапно: кожен наступний ступінь відсіює дрібніші й небезпечніші домішки, ніж попередній. Власне, у цьому й полягає логіка роботи всієї системи фільтрації повітря в укритті. Ступінь очищення Що відбувається 1. Грубе очищення Затримання пилу, крупних часток і сторонніх домішок ще на вході в систему 2. Тонке фільтрування Видалення дрібнодисперсних аерозолів і частинок, які не затрималися на першому етапі 3. Сорбційне очищення Поглинання шкідливих газів, токсичних сполук і продуктів горіння спеціальним сорбентом 4. Контроль повітряного потоку Стабілізація тиску та рівномірний розподіл очищеного повітря по приміщенню Завдяки такій багатоступеневій схемі якість повітря вдається довести до безпечного рівня навіть тоді, коли зовні все доволі погано. Як обрати фільтровентиляційну установку для укриття Як підібрати фільтровентиляційну установку так, щоб вона не підвела в потрібний момент? Це питання не менш важливе, ніж саме розуміння того, навіщо потрібна ФВУ. Помилка на етапі вибору зазвичай виявляється вже тоді, коли її важко виправити – під реальним навантаженням. Тому перед покупкою варто врахувати кілька базових параметрів: площа та об'єм укриття, а також максимальна кількість людей, які можуть перебувати там одночасно; необхідна продуктивність вентиляторного блока з урахуванням норм повітрообміну на одну людину; наявність ручного приводу – на випадок відсутності електропостачання; ресурс і клас фільтрів-поглиначів залежно від можливих типів забруднення; відповідність обладнання чинним будівельним нормам для захисних споруд. Порівняти технічні характеристики зручно, переглянувши доступні фільтровентиляційні установки – там зазвичай вказані продуктивність, габарити й комплектація кожної моделі. Це дозволяє орієнтуватися не на середні цифри, а на параметри конкретного укриття. Запитання та відповіді Скільки часу ФВУ може працювати в укритті без зупинки? Залежно від моделі, режиму й навантаження установка може працювати безперервно від кількох годин до кількох діб. Головне обмеження тут – ресурс фільтрів-поглиначів: коли він закінчується, елементи просто потребують заміни. Чи потрібне електроживлення для роботи ФВУ, і що робити при його відсутності? Здебільшого установки живляться від мережі, але майже завжди мають резервний ручний привід. Якщо електроенергії немає, вентилятор можна крутити вручну – цього вистачить для мінімально необхідного повітрообміну. Які нормативи регулюють вентиляцію укриттів в Україні? Вимоги до систем вентиляції захисних споруд прописані в будівельних нормах щодо укриттів і сховищ цивільного захисту. Там визначено продуктивність повітрообміну, вимоги до фільтрів і порядок обслуговування обладнання. Наскільки шумно працює фільтровентиляційна установка? Це залежить від потужності вентилятора та звукоізоляції корпусу. У більшості сучасних моделей рівень шуму розрахований так, щоб не заважати людям поруч, особливо в режимі чистої вентиляції.  

Питання, як встановити захисно-герметичні двері, постає перед власниками приватних будинків, підприємств та керівниками об'єктів, де облаштовують укриття чи сховища. Від якості монтажу залежить не лише зовнішній вигляд конструкції, а й реальна здатність дверей витримати навантаження та захистити людей у критичній ситуації. Тому підхід до встановлення такого обладнання суттєво відрізняється від монтажу звичайних вхідних дверей. Особливості встановлення захисно-герметичних дверей Захисно-герметичні двері мають значну вагу та жорстку металеву конструкцію, тому потребують надійного кріплення до несучих стін чи перекриттів. Дверна коробка фіксується не на анкерах, як у більшості звичайних дверних систем, а через жорстке з'єднання із закладними деталями в бетонній основі. Це забезпечує рівномірний розподіл навантаження під час ударної хвилі та зберігає герметичність тамбура навіть за значного тиску ззовні. Ще одна відмінність – наявність ущільнювальних елементів по всьому периметру полотна. Вони мають забезпечувати щільне прилягання без жодних зазорів, інакше конструкція втрачає захисні властивості. Саме тому монтаж захисно-герметичних дверей довіряють фахівцям з відповідним досвідом і технічним обладнанням. Офіційні нормативні вимоги до встановлення Монтаж такого обладнання регламентується будівельними нормами. Основні вимоги ДБН В.2.2-5 до монтажу дверей визначають параметри отвору, спосіб кріплення коробки, товщину закладних елементів та методику перевірки герметичності після завершення робіт. Зокрема, згідно з ДБН В.2.2-5:2023, п. 14.1.3.8, встановлення дверних конструкцій у захисних спорудах має виконуватися з обов'язковим приварюванням елементів кріплення до арматурного каркасу стіни або тамбур-шлюзу. Відхилення від цих вимог знижує клас захисту всієї споруди, навіть якщо саме дверне полотно відповідає технічним характеристикам. Підготовка отвору та закладних деталей Перед тим як розпочати встановлення захисно-герметичних дверей, отвір ретельно перевіряють на відповідність проєктним розмірам. Допустимі відхилення мінімальні – зазвичай не більше кількох міліметрів, оскільки конструкція повинна щільно увійти в проєм без додаткових зазорів. На цьому етапі також готують закладні деталі – металеві елементи, які заздалегідь вмонтовують у бетон або приварюють до арматури стіни. Саме до них надалі кріпиться дверна коробка. Якщо приміщення виконує функцію тамбура або тамбур-шлюзу перед основним укриттям, важливо витримати передбачені проєктом розміри проходу, аби не порушити логіку евакуаційних шляхів. Етапи монтажу Процес монтажу дверей в укриття складається з кількох послідовних етапів, кожен з яких впливає на кінцевий результат. Встановлення коробки Коробку виставляють у підготовлений отвір за рівнем і по вертикалі, використовуючи клини та тимчасові фіксатори. На цьому етапі перевіряють, чи немає перекосів, оскільки навіть незначне відхилення згодом ускладнить щільне прилягання полотна. Приварювання до арматури Після вивірки положення коробку фіксують остаточно – закладні деталі приварюють до арматурного каркасу стіни. Це ключовий момент, який визначає, наскільки конструкція витримає вибухову хвилю чи ударне навантаження без зміщення. Герметизація стиків Усі стики між коробкою та стіною обробляють спеціальними герметизуючими матеріалами, а по контуру полотна встановлюють гумовий ущільнювач. Він забезпечує ущільнення по контуру та запобігає проникненню повітря та пилу, а також знижує вплив ударної хвилі крізь мікрозазори. Перевірка щільності прилягання Завершальний етап – контроль щільності прилягання дверного полотна до коробки. Перевіряють рівномірність стиснення гумового ущільнювача по всьому периметру та відсутність люфтів у петлях і запірних механізмах. Поширені помилки Навіть за наявності якісних герметичних дверей неправильний монтаж здатен звести захисні властивості до нуля. Серед типових помилок: недостатнє приварювання закладних деталей до арматури, через що коробка тримається лише на розчині; відхилення отвору від проєктних розмірів, що призводить до перекосу полотна; використання неякісного або пошкодженого ущільнювача, який не забезпечує герметичність; ігнорування вимог нормативних документів щодо товщини та способу кріплення елементів. Чому краще довіритись фахівцям Через складність технологічного процесу та серйозні наслідки помилок монтаж захисно-герметичних дверей варто доручати компаніям із відповідним досвідом. Webcom виконує такі роботи на професійному рівні, маючи всі необхідні дозволи та сертифікати для монтажу захисних конструкцій у житлових, комерційних та спеціальних об'єктах. Це гарантує, що встановлені двері відповідатимуть заявленому класу захисту та нормативним вимогам. Запитання та відповіді Скільки часу займає монтаж захисно-герметичних дверей? Тривалість робіт залежить від складності отвору та типу конструкції, але зазвичай монтаж однієї дверної системи займає від одного до трьох робочих днів, включно з підготовкою отвору та герметизацією стиків. Чи потрібен проєкт для встановлення захисно-герметичних дверей? Для об'єктів цивільного захисту та капітальних споруд проєктна документація є обов'язковою, оскільки саме в ній визначені параметри отвору, спосіб кріплення та вимоги до закладних деталей. Чи можна встановити такі двері в готовому укритті? Так, монтаж можливий і в уже готовому приміщенні, проте це вимагає точних замірів отвору та іноді додаткового підсилення стіни арматурою, щоб забезпечити надійне приварювання коробки. Як встановити захисно-герметичні двері Питання, як встановити захисно-герметичні двері, постає перед власниками приватних будинків, підприємств та керівниками об'єктів, де облаштовують укриття чи сховища. Від якості монтажу залежить не лише зовнішній вигляд конструкції, а й реальна здатність дверей витримати навантаження та захистити людей у критичній ситуації. Тому підхід до встановлення такого обладнання суттєво відрізняється від монтажу звичайних вхідних дверей. Особливості встановлення захисно-герметичних дверей Захисно-герметичні двері мають значну вагу та жорстку металеву конструкцію, тому потребують надійного кріплення до несучих стін чи перекриттів. Дверна коробка фіксується не на анкерах, як у більшості звичайних дверних систем, а через жорстке з'єднання із закладними деталями в бетонній основі. Це забезпечує рівномірний розподіл навантаження під час ударної хвилі та зберігає герметичність тамбура навіть за значного тиску ззовні. Ще одна відмінність – наявність ущільнювальних елементів по всьому периметру полотна. Вони мають забезпечувати щільне прилягання без жодних зазорів, інакше конструкція втрачає захисні властивості. Саме тому монтаж захисно-герметичних дверей довіряють фахівцям з відповідним досвідом і технічним обладнанням. Офіційні нормативні вимоги до встановлення Монтаж такого обладнання регламентується будівельними нормами. Основні вимоги ДБН В.2.2-5 до монтажу дверей визначають параметри отвору, спосіб кріплення коробки, товщину закладних елементів та методику перевірки герметичності після завершення робіт. Зокрема, згідно з ДБН В.2.2-5:2023, п. 14.1.3.8, встановлення дверних конструкцій у захисних спорудах має виконуватися з обов'язковим приварюванням елементів кріплення до арматурного каркасу стіни або тамбур-шлюзу. Відхилення від цих вимог знижує клас захисту всієї споруди, навіть якщо саме дверне полотно відповідає технічним характеристикам. Підготовка отвору та закладних деталей Перед тим як розпочати встановлення захисно-герметичних дверей, отвір ретельно перевіряють на відповідність проєктним розмірам. Допустимі відхилення мінімальні – зазвичай не більше кількох міліметрів, оскільки конструкція повинна щільно увійти в проєм без додаткових зазорів. На цьому етапі також готують закладні деталі – металеві елементи, які заздалегідь вмонтовують у бетон або приварюють до арматури стіни. Саме до них надалі кріпиться дверна коробка. Якщо приміщення виконує функцію тамбура або тамбур-шлюзу перед основним укриттям, важливо витримати передбачені проєктом розміри проходу, аби не порушити логіку евакуаційних шляхів. Етапи монтажу Процес монтажу дверей в укриття складається з кількох послідовних етапів, кожен з яких впливає на кінцевий результат. Встановлення коробки Коробку виставляють у підготовлений отвір за рівнем і по вертикалі, використовуючи клини та тимчасові фіксатори. На цьому етапі перевіряють, чи немає перекосів, оскільки навіть незначне відхилення згодом ускладнить щільне прилягання полотна. Приварювання до арматури Після вивірки положення коробку фіксують остаточно – закладні деталі приварюють до арматурного каркасу стіни. Це ключовий момент, який визначає, наскільки конструкція витримає вибухову хвилю чи ударне навантаження без зміщення. Герметизація стиків Усі стики між коробкою та стіною обробляють спеціальними герметизуючими матеріалами, а по контуру полотна встановлюють гумовий ущільнювач. Він забезпечує ущільнення по контуру та запобігає проникненню повітря та пилу, а також знижує вплив ударної хвилі крізь мікрозазори. Перевірка щільності прилягання Завершальний етап – контроль щільності прилягання дверного полотна до коробки. Перевіряють рівномірність стиснення гумового ущільнювача по всьому периметру та відсутність люфтів у петлях і запірних механізмах. Поширені помилки Навіть за наявності якісних герметичних дверей неправильний монтаж здатен звести захисні властивості до нуля. Серед типових помилок: недостатнє приварювання закладних деталей до арматури, через що коробка тримається лише на розчині; відхилення отвору від проєктних розмірів, що призводить до перекосу полотна; використання неякісного або пошкодженого ущільнювача, який не забезпечує герметичність; ігнорування вимог нормативних документів щодо товщини та способу кріплення елементів. Чому краще довіритись фахівцям Через складність технологічного процесу та серйозні наслідки помилок монтаж захисно-герметичних дверей варто доручати компаніям із відповідним досвідом. Webcom виконує такі роботи на професійному рівні, маючи всі необхідні дозволи та сертифікати для монтажу захисних конструкцій у житлових, комерційних та спеціальних об'єктах. Це гарантує, що встановлені двері відповідатимуть заявленому класу захисту та нормативним вимогам. Запитання та відповіді Скільки часу займає монтаж захисно-герметичних дверей? Тривалість робіт залежить від складності отвору та типу конструкції, але зазвичай монтаж однієї дверної системи займає від одного до трьох робочих днів, включно з підготовкою отвору та герметизацією стиків. Чи потрібен проєкт для встановлення захисно-герметичних дверей? Для об'єктів цивільного захисту та капітальних споруд проєктна документація є обов'язковою, оскільки саме в ній визначені параметри отвору, спосіб кріплення та вимоги до закладних деталей. Чи можна встановити такі двері в готовому укритті? Так, монтаж можливий і в уже готовому приміщенні, проте це вимагає точних замірів отвору та іноді додаткового підсилення стіни арматурою, щоб забезпечити надійне приварювання коробки.

Що таке герметичні двері та яку функцію вони виконують Якщо говорити коротко – герметичні двері ставлять там, де потрібен реальний захист від зовнішніх загроз: у бомбосховищах, протирадіаційних укриттях, спорудах цивільного захисту. Їхнє завдання – не пропустити всередину ударну хвилю, надлишковий тиск, токсичні гази й радіоактивний пил. В Україні вимоги до таких конструкцій прописані в ДБН В.2.2-5:2023 – це головний нормативний документ для подібних об’єктів. Чим герметичні двері відрізняються від захисно-герметичних Різниця тут принципова. Суто герметичні двері захищають лише від пилу та газів – їх, як правило, монтують у ПРУ, тобто протирадіаційних укриттях. Захисно-герметичні – зовсім інша категорія: такі двері витримують ще й удар хвилі. Товстіше полотно, підсилена коробка, надійна система задраювання. Саме їх ставлять у бомбосховищах і сховищах подвійного призначення (СПП). Типи герметичних дверей Вибір типу дверей залежить передусім від двох речей: класу захисту споруди й розрахункового навантаження. ДБН В.2.2-5:2023 ділить їх на кілька основних категорій: Захисно-герметичні двері ДУ-I Двері ДУ-І витримують надлишковий тиск до 3000 кПа – це дуже серйозний показник. Їх ставлять там, де на кону щось важливе: командні пункти, об’єкти особливого призначення, промислові бункери, СПП першого класу захисту. Захисно-герметичні двері ДУ-III Двері ДУ-III витримують навантаження до 1100 кПа. Це найпоширеніший клас для бомбосховищ міського типу, підприємств та ПРУ, побудованих відповідно до вимог цивільного захисту. Посилені герметичні двері ДУ-IV Двері ДУ-IV розраховані на навантаження до 400 кПа. Дають захист від вибуху, токсичних газів і радіоактивного пилу. Варіант який підходить  для укриттів, які не належать до об’єктів підвищеної небезпеки. Двостулкові герметичні двері Двостулкові двері – рішення для широких прорізів: евакуаційні виходи, тамбури-шлюзи. Основна перевага – відкриваються швидко, що критично при евакуації, але в режимі укриття забезпечують таку ж надійну герметизацію, як і однополотні. Конструкція герметичних дверей Конструкція герметичних дверей визначає їхню захисну ефективність. Кожен вузол відіграє роль у забезпеченні потрібного класу захисту. Полотно та коробка (рама) Полотно роблять зі сталевого листа – товщина варіюється від 4 до 12 мм залежно від класу захисту. Коробка, або рама, тримає конструкцію: жорстко кріпиться до стіни чи перегородки і є основою для ущільнювача. На виробництві Webcom (ПРО ЗАХИСТ) обидва елементи зварюють і обробляють механічно – це стандартний технологічний цикл. Механізм задраювання (редуктор) Задраювання – ключовий момент: якщо притиск по периметру нерівномірний, герметизація порушується. Саме тому в більшості моделей стоїть редукторна система з центральним штурвалом. Навіть у стресовій ситуації одна людина закриє двері без зайвих зусиль. Ущільнювальний контур Ущільнювач із гумового або силіконового профілю укладається по всьому периметру рами. Саме він забезпечує повну герметизацію та унеможливлює проникнення радіоактивного пилу і токсичних газів у захисну споруду. Антикорозійне покриття та ресурс Від корозії метал захищають ґрунтуванням у парі з порошковим фарбуванням або цинкуванням. При нормальному монтажі й регулярному обслуговуванні вироби Webcom (ПРО ЗАХИСТ) реально служать понад 25 років. Як обрати герметичні двері Знати, як обрати герметичні двері правильно, – означає враховувати кілька ключових чинників одночасно. Визначте тип споруди Перший крок – розібратися, що саме будується або реконструюється: бомбосховище, ПРУ, СПП чи щось простіше. Від цього прямо залежить, який клас захисту потрібен і яку конструкцію брати. Розрахунковий тиск Оберіть двері за допустимим навантаженням у кПа: для більшості міських бомбосховищ достатньо 440-1100 кПа (ДУ-III), для об’єктів підвищеного ризику – 900-3000 кПа (ДУ-I). Розмір прорізу та тип відкривання Проріз треба виміряти точно – помилка в кілька сантиметрів ускладнить монтаж або зробить його неможливим. Також важливо визначити напрямок відкривання. Якщо це евакуаційний вихід, ДБН В.2.2-5:2023 однозначно вимагає: двері мають відчинятися в бік евакуації. Матеріали та фурнітура Звертайте увагу на товщину сталі полотна та коробки, якість ущільнювача і надійність механізму задраювання. Усі матеріали мають відповідати вимогам нормативної документації. Виробник, документи та монтаж «під ключ» Перевіряйте наявність сертифікатів відповідності та технічних паспортів. Webcom (ПРО ЗАХИСТ) пропонує повний цикл послуг: виготовлення, доставку та монтаж «під ключ» із гарантією на всі вироби. Монтаж герметичних дверей та як це впливає на герметичність Купити якісні двері – лише половина справи. Якщо коробку встановлено з відхиленням, ущільнювальний контур деформується, притиск стає нерівномірним, і клас захисту всієї споруди падає. Монтажем повинен займатися сертифікований фахівець, котрий знає вимоги ДБН. Webcom (ПРО ЗАХИСТ) бере на себе весь монтаж і оформляє необхідну документацію: акти приймання, технічні паспорти. Поширені помилки при виборі герметичних дверей Недооцінка розрахункового навантаження і вибір конструкції нижчого класу захисту; Ігнорування розміру дверного прорізу – неправильні габарити унеможливлюють коректний монтаж; Придбання виробів без сертифікатів і технічних паспортів; Самостійний монтаж без залучення спеціалізованої бригади; Відсутність планового технічного обслуговування після встановлення. Запитання та відповіді Які двері підходять для бомбосховищ? Для бомбосховища беруть захисно-герметичні двері ДУ-III або ДУ-І – залежить від того, якого класу захисту споруда. Правильний клас визначається за проєктною документацією та нормами ДБН В.2.2-5:2023. Яке навантаження (кПа) витримують герметичні двері? Залежно від типу: ДУ-IV – до 400 кПа, ДУ-III – до 1100 кПа, ДУ-I – до 3000 кПа. Точні значення зазначаються у технічному паспорті виробу. Які матеріали використовують для виготовлення? Основа конструкції – сталь товщиною від 4 до 12 мм з антикорозійним покриттям. Ущільнювальний контур роблять із морозостійкої гуми або силікону. Коробку кріплять до бетону анкерними болтами. Чи важливий професійний монтаж? Так, і дуже. Без грамотного монтажу навіть найдорожча конструкція не дасть нормального захисту. Краще одразу замовляти монтаж «під ключ» у виробника – Webcom (ПРО ЗАХИСТ) відповідає за якість від виробництва до здачі об’єкта.

Підбір дверей для укриття – питання, яке багато хто недооцінює, і даремно. Саме цей елемент першим приймає на себе ударну хвилю, надлишковий тиск і небезпечні речовини ззовні. Якщо двері не відповідають вимогам – решта конструкції не рятує. Далі розбираємо, як вибрати двері в укриття і на що звернути увагу ще до покупки. Навіщо в укритті потрібні спеціальні двері Питання: чому не можна поставити звичайні металеві двері? Бо вони для цього не призначені. Вибух формує миттєвий, але потужний стрибок тиску ударної хвилі – звичайні двері такого не витримають і деформуються. Додатково є проблема хімічного захисту: якщо двері не герметичні, НХР безперешкодно потрапляють усередину. Захисні двері відрізняються масивним стальним полотном, підсиленою коробкою, механізмом задраювання та ущільнювачами по всьому периметру – саме завдяки цим елементам вони виконують свою функцію. Які переваги у герметичних дверей для бомбосховища над звичайними Різниця між захисними та звичайними дверима виявляється не в зовнішньому вигляді, а тоді, коли настає реальне навантаження. Захисно-герметичні конструкції витримують тиск вибухової хвилі та блокують проникнення отруйних речовин і радіоактивного пилу. Прості металеві двері при таких умовах просто зігнеться або вилетить з коробки – захисту не буде жодного. До того ж грамотно обраний виріб служить роками без потреби у регулярному обслуговуванні. Які бувають двері для укриттів та бомбосховищ Тут усе залежить від типу споруди. Різні класи захисних приміщень вимагають різних конструкцій – норми прямо прописують, що саме і де встановлювати. Захисно-герметичні двері Захисно-герметичні двері – основний тип для споруд підвищеного рівня захисту. Вони витримують значний надлишковий тиск ударної хвилі та повністю ізолюють простір від НХР. Застосовуються переважно в СПП (спорудах подвійного призначення) та укриттях класів ДУ-I або ДУ-III. Герметичні двері Герметичні двері добре справляються з ізоляцією від хімічно небезпечних речовин і аерозолів, проте ударний тиск вони витримують гірше, ніж захисно-герметичні моделі. Такі вироби монтують у протирадіаційних укриттях (ПРУ) та спорудах класу ДУ-IV. Які вимоги до дверей для укриття за ДБН Основний документ, на який спираються при виборі та монтажі, – ДБН В.2.2-5:2023. Саме він регулює, якими мають бути захисні споруди та що до них входить. Двері тут не виняток: стандарт чітко визначає вимоги до конструкції залежно від класу споруди. Який клас захисту потрібен для дверей укриття Який клас захисту потрібен для дверей укриття – залежить від призначення самої споруди. Для СПП вимоги суттєво жорсткіші, ніж для ПРУ: укриттям класу ДУ-I потрібні двері з максимальними характеристиками, а для ДУ-III та ДУ-IV параметри м'якші. Конкретний клас прописується в проєктній документації – самостійно його не визначиш. Герметичність і захист від небезпечних речовин Герметичність – це не опція, а базова вимога. Якщо між полотном і коробкою є навіть мінімальні щілини – захисту від НХР та радіоактивного пилу не буде. Ущільнювачі мають щільно прилягати по всьому периметру за будь-яких умов. Особливо це критично при хімічній загрозі, де кожна секунда має значення. Як вибрати двері в укриття: на що звернути увагу Як вибрати двері в укриття правильно – це питання, яке хвилює як проєктувальників, так і власників приватних захисних споруд. Нижче – ключові критерії вибору. Матеріал і міцність конструкції Якісні двері в бомбосховище виготовляються зі сталі товщиною від 4 мм. Полотно повинне мати внутрішнє ребро жорсткості та витримувати значні динамічні навантаження. Чим товщий метал і чим міцніше зварне з'єднання – тим вищий рівень захисту. Герметичність та ущільнювачі Ущільнювач – це той елемент, від якого залежить весь захист конструкції. Він мусить бути стійким до хімічного середовища, температурних коливань і зберігати форму роками. Коли двері зачинені, між полотном і коробкою не має бути жодного просвіту – без цієї умови захист від НХР просто не працює. Система замків, засувів і задраювання Придатність дверей для бункера визначається передусім якістю запірного механізму. Конструкція має мати систему задраювання, яка притискає полотно рівномірно по всьому периметру. Звичайного замка тут недостатньо – потрібні засуви та ручка відкривання зсередини відповідно до норм ДБН В.2.2-5:2023. Розмір отвору, напрям відкривання та монтаж Двері для захисної споруди виготовляються під конкретні розміри прорізу. Важливо завчасно визначити ширину та висоту отвору, а також напрямок відкривання – назовні (стандарт для захисних приміщень). Монтаж слід доручати фахівцям із досвідом роботи з подібними конструкціями, оскільки неправильна установка зводить нанівець усі захисні властивості виробу. Сертифікація, гарантія та виробник Купуйте тільки сертифіковану продукцію – документи мають підтверджувати клас захисту й відповідність вимогам цивільної оборони. Компанія Webcom (ПРО ЗАХИСТ), забезпечує повний пакет документів: технічну документацію, паспорт і гарантію на весь термін експлуатації. До укладення угоди з'ясуйте умови гарантійного обслуговування та що відбувається після його закінчення. Поширені помилки при виборі дверей для бомбосховища Одна з найпоширеніших помилок – встановлення звичайних металевих дверей замість спеціальних захисних. Такі двері не мають ані потрібного класу міцності, ані герметизації. Ще одна типова помилка – ігнорування вимог ДБН та вибір продукції без сертифікатів відповідності. Також часто допускаються помилки у визначенні розмірів прорізу та напряму відкривання, що ускладнюють або унеможливлюють правильний монтаж конструкції. Запитання та відповіді Чи можна встановити звичайні металеві двері в укритті? Ні – і йдеться не про пораду, а про пряму норму законодавства. Металеві двері побутового класу не витримають тиску ударної хвилі й не зупинять НХР. ДБН В.2.2-5:2023 прямо визначає допустимі типи: для кожного класу укриття передбачені або захисно-герметичні, або герметичні двері. Обходу цих вимог не існує. Як довго служать герметичні двері та чи потребують вони технічного обслуговування? Якісні захисні двері за умови нормальної експлуатації служать 25–30 років і довше. Щороку варто перевіряти ущільнювачі на цілісність, мастити петлі й механізм задраювання, а також оглядати фарбове покриття. Цього мінімального догляду вистачає, щоб двері зберігали всі свої захисні властивості впродовж усього строку служби. Чи можна самостійно встановити двері для укриття або потрібні спеціалісти? Монтаж захисних дверей – це точна робота, де критично правильно закласти коробку в монолітну конструкцію та забезпечити герметичність по всьому периметру стику. Якщо немає практичного досвіду, є ризик порушити герметичність або пошкодити конструктивні елементи. Краще залучити фахівців із сертифікатом у сфері цивільного захисту – це гарантує результат.

Споруда подвійного призначення використовується у звичайному режимі для господарських або суспільних потреб, а в разі небезпеки – для тимчасового перебування людей. Це може бути, наприклад, підземний паркінг, частина громадської будівлі або інше приміщення, яке спроєктоване чи пристосоване з відповідними захисними властивостями. Звичайні гаражні конструкції для такого об’єкта не підходять: ворота для СПП мають бути частиною розрахованої системи захисту прорізів. Що таке споруди подвійного призначення і навіщо потрібні спеціальні ворота СПП можуть мати захисні властивості сховища або протирадіаційного укриття. Тому відповідь на запитання, які ворота потрібні для СПП, залежить не від назви приміщення, а від проєктного класу захисту, розташування прорізу та розрахункового впливу. Для СПП із властивостями сховища застосовують захисно-герметичні ворота , які поєднують стійкість до розрахункового надлишкового тиску з герметизацією прорізу. Також проєктом можуть передбачатися герметичні ворота. Для протирадіаційних укриттів та СПП із такими властивостями можуть використовуватися захисні ворота. Точний тип, напрямок відкривання, конструкцію входу та значення розрахункового навантаження в кПа визначають у проєктній документації відповідно до ДБН В.2.2-5:2023. Призначення воріт для СПП Захист від повітряної ударної хвилі та надлишкового тиску Ударна хвиля є одним із небезпечних чинників, дію яких враховують під час розрахунку захисних конструкцій. Полотно, рама, закладні деталі й вузли кріплення мають сприйняти навантаження та передати його на огороджувальні конструкції. Потрібне значення визначають розрахунком у кПа, а параметр виробу повинен дорівнювати або перевищувати проєктне значення. Герметизація та захист від отруйних речовин Захисно-герметичні конструкції не лише протидіють тиску, а й перешкоджають потраплянню всередину радіоактивних, хімічних та інших небезпечних речовин, а також продуктів горіння. Герметичність створюють контур ущільнення і механізм задраювання, який щільно притискає полотно до рами. Захисно-герметичні ворота працюють як єдина система – важлива взаємодія всіх вузлів. Після закривання, задраювання забезпечує стискання ущільнювального контуру, а рама та кріплення сприймають проєктний вплив і зберігають цілісність прорізу.» Типи воріт для споруд подвійного призначення Захисні (ВЗ), захисно-герметичні (ВЗГ) та герметичні (ВГ) Захисні ворота призначені насамперед для сприйняття надлишкового тиску та часткового зменшення впливу зовнішнього іонізуючого випромінювання. Їх застосовують у ПРУ та СПП із захисними властивостями протирадіаційного укриття. ВЗГ поєднують стійкість до ударної хвилі з герметизацією. Герметичні ворота є елементом внутрішнього контуру герметизації та запобігають проникненню небезпечних домішок. Тип виробу й місце його встановлення завжди визначають проєкт. Одностулкові та двостулкові Одностулкові моделі мають одне полотно та потребують відповідного простору для його переміщення. Двостулкові конструкції перекривають проріз двома полотнами й можуть бути зручними для широких в’їздів. Вибір залежить від геометрії проходу, транспортного потоку, доступної зони відкривання та вимог до евакуації. Розпашні та відкатні Розпашні ворота рухаються на петлях і потребують вільного сектора перед прорізом. Відкатні, або відкотні, переміщуються вздовж стіни чи спеціальної напрямної, тому для них важлива достатня бічна зона. У каталозі SKZ є розпашні та відкатні одностулкові моделі, а також двостулкові виконання та індивідуальні розміри. Конструкція воріт: із чого складаються Типова конструкція включає сталеве полотно, посилену раму, закладні деталі, петлі або напрямні, механізм зачинення, вузли задраювання та ущільнювачі. За комплектацією може використовуватися ручний привід або електричний привід. Для великих прорізів важливі не лише габарити полотна, а й здатність основи та прилеглих конструкцій сприймати його масу і проєктні впливи. Конкретні моделі SKZ виготовляють за ТУ, а їхні фактичні характеристики зазначають у технічній документації та паспорті. Класи захисту й навантаження Клас захисту споруди та вимоги до воріт сховища визначаються під час проєктування. Не можна обирати ворота лише за розміром прорізу або позначенням «вибухостійкі». Проєктувальник враховує тип СПП, розташування входу, коефіцієнти входу й динамічності та визначає мінімальне еквівалентне навантаження в кПа. Саме тому однакова модель не може автоматично підходити для кожного об’єкта цивільного захисту. Де встановлюють ворота для СПП Такі конструкції встановлюють у в’їзних і вхідних прорізах сховищ, протирадіаційних укриттів, промислових та спеціальних об’єктів. Поширений приклад – паркінг ЖК або підземний паркінг торговельного центру, передбачений проєктом як споруда подвійного призначення. Сам факт розміщення приміщення під землею не робить його СПП. Назва «бомбосховище» вживається побутово, тоді як у нормативних документах використовується термін «сховище». Об’єкт повинен мати розрахований рівень захисту та відповідне інженерне оснащення. Такі рішення є частиною інженерної системи, на якій базується цивільний захист населення. Монтаж і нормативні вимоги Монтаж виконують відповідно до проєкту, технічної документації виробника та чинних норм. Для моделей SKZ передбачене кріплення до закладних деталей, змонтованих до бетонування. Розміри прорізу, положення рами, несуча здатність основи, напрямок відкривання, тамбур-шлюз і його взаємодія з воротами мають бути узгоджені ще до виготовлення виробу. Самовільна заміна типу конструкції, приводу або схеми кріплення може змінити розрахункову роботу входу. Як обрати ворота для СПП: короткий чек-лист Під час підбору воріт для СПП та воріт для споруд подвійного призначення узгоджують із проєктними рішеннями. Перед замовленням потрібно перевірити: тип об’єкта: сховище, ПРУ чи СПП із відповідними захисними властивостями; клас захисту і розрахункове навантаження; розміри прорізу та доступний простір для стулок; потребу в герметизації; тип виконання: одностулкові, двостулкові, розпашні або відкатні; спосіб керування: ручний привід чи електричний привід; вимоги до закладних деталей, встановлення, паспорта і ТУ. Запитання та відповіді Скільки важать захисно-герметичні ворота і як це впливає на проріз та основу? Універсальної маси немає. Вона залежить від розмірів, типу полотна, класу захисту, приводу та комплектації. Фактичну масу беруть із паспорта виробу, а раму, закладні деталі й основу перевіряють розрахунком. Який термін служби воріт для СПП? Єдиного строку для всіх моделей немає. Його визначає виробник у паспорті та експлуатаційній документації. На ресурс впливають умови експлуатації, корозійне середовище, частота циклів, стан ущільнювачів і своєчасність технічного обслуговування. Як обслуговувати ворота, щоб вони зберігали герметичність? Потрібно регулярно оглядати ущільнення, механізм задраювання, петлі або напрямні, кріплення, покриття та привід. Пошкоджені прокладки та корозію усувають згідно з документацією виробника. У період невикористання їх залишають відчиненими, не стискаючи гумові прокладки механізмом задраювання.

Раді вітати наших європейських партнерів, які успішно реалізували проєкт з виробництва металевих укриттів із застосуванням дверей і ставень ПРО ЗАХИСТ. Двері для сховищ і укриттів, які ми виробляємо, підходять для багатьох застосувань. У цьому проєкті використано двері ДУ-III, ДУ-IV та ставень СУ-III у горизонтальному виконанні. Завдяки простій і надійній конструкції, виріб наших партнерів може бути змонтований у будь-якій конфігурації, включно зі зручним входом і запасним виходом, а також евакуаційним виходом. Саме цей проєкт реалізовано в інтересах замовника зі Швеції. На фото — команда бельгійського телебачення під час репортажу про виробництво. Ми завжди раді новим закордонним проєктам. З питань придбання продукції ПРО ЗАХИСТ за межами України звертайтеся до ексклюзивного дистриб’ютора Atmas Group Oy

У сучасному світі питання безпеки цивільного захисту стає дедалі актуальнішим. Будь-яке укриття покликане забезпечити збереження життя та здоров'я людей, а також критичного обладнання у разі надзвичайної ситуації. Одним із ключових елементів захисної споруди є металеві захисні двері, які витримують тиск ударної хвилі та забезпечують герметичність захисних споруд. Однак дедалі частіше українські замовники стикаються з ризиком придбання підроблених або незаконно скопійованих виробів, що може мати катастрофічні наслідки. Компроміс безпеки через низьку якість Оригінальні захисно-герметичні, захисні, посилені герметичні двері, розроблені компанією ВЕБКОМ і що постачаються під торговою маркою ПРО ЗАХИСТ, створюються з дотриманням високих стандартів та запатентованих технологій . Вони проходять ретельні випробування на міцність, перевірки на стійкість до дії ударної хвилі та герметичність. Підроблені або незаконно скопійовані аналоги часто виготовляються зі зниженими параметрами міцності, із використанням неякісних матеріалів та недотриманням технологічних норм. Це може призвести до руйнування дверей у критичний момент, ставлячи під загрозу життя людей. Компанія ВЕБКОМ не надавала дозволу на використання патентів, технічних умов чи конструкторської документації іншим фізичним або юридичним особам, тому всі копії/підробки дверей є незаконними. Відсутність сертифікації та випробувань Оригінальні двері ПРО ЗАХИСТ проходять офіційні сертифікаційні випробування, що гарантує їх відповідність вимогам нормативних документів. Підробки, навпаки, не мають відповідних документів і не тестуються на необхідні параметри. Замовник, купуючи нелегальну продукцію, отримує невідомий виріб без доказів ефективності його роботи. Компанія ВЕБКОМ розробила та регулярно переглядає нормативні документи на всі вироби, які виготовляє. Ми не надавали і не надаємо дозволу будь-кому на використання наших розробок і нормативних документів, тому будь-яке посилання інших виробників на позначення нормативних документів, маркування, зовнішній вигляд чи торгову марку ПРО ЗАХИСТ є ознакою підробки . Відсутність доступу до актуальної конструкторської документації може мати серйозні наслідки як для виробників підробок, так і для кінцевих замовників, які купують ці вироби. Ось кілька ключових проблем, що виникають у такій ситуації:   Неточність конструкції та критичні помилки Оригінальний продукт постійно вдосконалюється відповідно до новітніх технологій, змін нормативних вимог та результатів випробувань. Виробники підробок змушені працювати на основі застарілих або неповних даних, що може призвести до прорахунків у конструкції. Як наслідок, двері можуть не витримати необхідного тиску ударної хвилі, що поставить під загрозу безпеку укриття.   Використання застарілих або неякісних матеріалів Без доступу до актуальних специфікацій та інженерних розрахунків виробники підробок можуть використовувати матеріали з невідповідними характеристиками міцності, корозійної стійкості або герметичності. Це збільшує ризик передчасного виходу дверей з ладу або їх руйнування у критичний момент.   Юридичні ризики та фінансові втрати Замовники, які купують незаконно скопійовану продукцію, можуть стати учасниками правових спорів. Використання запатентованих технологій без відповідного дозволу порушує законодавство у сфері інтелектуальної власності. Це може призвести до штрафів, судових позовів та вимоги демонтажу нелегальної продукції. Додатково ненадійні двері можуть спричинити необхідність їх заміни або ремонту у разі виходу з ладу.     Відповідальність за життя людей Головною метою захисних дверей є захист життя та здоров'я людей. У разі реальної загрози укриття має надійно виконати свою функцію. Підроблені двері не гарантують такого рівня безпеки, і їх використання може призвести до трагедії. Замовник, обираючи продукцію з неперевіреного джерела, фактично ставить під загрозу людей, які розраховують на ефективний захист.   Захист від підробок Для того щоб у замовників завжди була впевненість в оригінальності дверей, які вони замовляють, ми вживаємо різних заходів.   Кожні двері мають виготовлений типографським способом паспорт та керівництво з монтажу, обслуговування та експлуатації.   У паспорті наведено опис таблички, яка прикріплена до кожного виробу. Маркувальна табличка виготовлена з металу, містить зображення торгової марки ПРО ЗАХИСТ, найменування, характеристики дверей, позначення нормативного документа, а також додатковий засіб захисту — унікальну голограму ПРО ЗАХИСТ.   Відсутність паспорта або таблички свідчить про підробку.   Висновок Купівля підроблених або незаконно скопійованих металевих захисних дверей — це ризик, який може коштувати дуже дорого. Безпека людей, відповідність нормативним вимогам, юридичні наслідки та фінансові втрати — усе це робить вибір офіційної сертифікованої продукції ПРО ЗАХИСТ єдиним правильним рішенням. Не варто ризикувати там, де йдеться про людські життя.

Зміною №4 до ДБН В.2.2.5-97 виключено посилання на цей ГОСТ, тому його вимоги не є обов’язковими . Крім цього, зазначений вище ГОСТ втратив чинність. Наша компанія відповідно до ТУ У 25.1-38587375-001:2016 виготовляє наступні сертифіковані двері, ворота та ставні. Двері складаються з таких основних елементів: •             полотно, що закриває отвір, поглинає силу вибухової хвилі і передає вибухове навантаження на раму; •             рама (коробка), яка сприймає навантаження від полотна та передає його на огороджувальні конструкції; •             механізм зачинення, який забезпечує герметизацію за допомогою спеціального ущільнення та запобігає відчиненню дверей під дією вибухових навантажень. Навіси є частиною механізму зачинення і також розраховані на відповідні навантаження. Двері бункерів і бомбосховищ є важливим фактором, що впливає на безпеку людей всередині. Модельний ряд: Двері захисно-герметичні ДУ-I (900 кПа); 800×1800 (ДУ-I-7) Двері захисно-герметичні ДУ-I (900 кПа); 900×2000 Двері захисно-герметичні ДУ-I (900 кПа); 1200×2000 (ДУ-I-8) Двері захисно-герметичні ДУ-III (440 кПа); 800×1800 (ДУ-III-6) Двері захисно-герметичні ДУ-III (440 кПа); 900×2000 Двері захисно-герметичні ДУ-III (440 кПа); 1200×2000 (ДУ-III-5, ДУ-III-2) Двері герметичні ДУ-IV; 800×1800 (ДУ-IV-3) Двері герметичні ДУ-IV; 900×2000 Двері герметичні ДУ-IV; 1200×2000 (ДУ-IV-2) Посилені герметичні двері ДУ-IV для укриттів (100 кПа); 900×2000 Посилені герметичні двері ДУ-IV для укриттів (100 кПа); 1200×2000 Ставень захисно-герметичний СУ-I (900 кПа); 800×800 (СУ-I-1) Ставень захисно-герметичний СУ-III (440 кПа); 800×800 (СУ-III-2) Ставень герметичний СУ-IV; 800×800 (СУ-IV-1) Люк посилений герметичний СУ-IV (100 кПа); 600×900

Українські інженерні розробки вже давно вийшли за межі внутрішнього ринку. Сьогодні продукція бренду ПРО ЗАХИСТ® експортується до п’ятнадцяти країн — від держав Північної Європи до регіонів Близького Сходу та Північної Америки. Така міжнародна присутність є не лише показником широкої географії постачань, а й підтвердженням того, що вітчизняні системи захисту відповідають найсуворішим світовим стандартам безпеки, надійності та інноваційності. Географія присутності Продукція ПРО ЗАХИСТ® вже використовується у таких країнах: Бельгія Литва Польща Саудівська Аравія Словенія Україна Франція Швеція Естонія Німеччина Португалія Словаччина США Фінляндія Чехія Йдеться про держави з різними кліматичними особливостями, будівельними стандартами та власними критеріями безпеки. Тому присутність на таких ринках свідчить про адаптивність, універсальність і бездоганну якість українських рішень із захисту цивільного населення. Що саме експортується з лінійки продукції ПРО ЗАХИСТ® Ми спеціалізуємося на виробництві обладнання, яке забезпечує захист людей та інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій, техногенних ризиків та військових загроз. Основні напрямки продукції: 1. Захисно-герметичні та герметичні двері і люки Це ключові елементи інженерного захисту, які застосовуються у: укриттях цивільного захисту; промислових об’єктах; критичній інфраструктурі; сховищах та спеціальних приміщеннях. Вони забезпечують герметичність, стійкість до надлишкового тиску, захист від ударної хвилі та проникнення шкідливих речовин. 2. Протибухові пристрої Системи, що мінімізують наслідки вибухів і запобігають руйнуванню конструкцій. Їх використовують у захисних спорудах на: енергетичних об’єктах; промислових підприємствах; транспортній інфраструктурі; військових і спеціальних спорудах. 3. Вимірювальні засоби Прилади контролю параметрів середовища, тиску, герметичності та інших критичних показників. Вони дозволяють забезпечити стабільну роботу систем захисту та оперативно реагувати на зміни. 4. Електроручні вентилятори Компактні, мобільні та надійні пристрої, які застосовуються у: системах вентиляції укриттів; аварійно-рятувальних роботах; промислових приміщеннях. Чому продукція ПРО ЗАХИСТ® затребувана у світі Високі стандарти безпеки Обладнання відповідає вимогам міжнародних норм і стандартів, що дозволяє інтегрувати його у проєкти будь-якої складності. Інженерна надійність Українські фахівці створюють рішення, які витримують екстремальні навантаження та працюють у найскладніших умовах. Гнучкість та адаптивність Продукція може бути адаптована під специфічні вимоги країни, об’єкта чи замовника. Довіра міжнародних партнерів Присутність у 15 країнах — це результат системної роботи, прозорості та відповідальності у виробництві та постачанні. Українські технології, що захищають світ ПРО ЗАХИСТ® — це приклад того, як українські інженерні рішення стають частиною глобальної інфраструктури безпеки. У час, коли питання захисту людей та об’єктів стає пріоритетом для багатьох держав, українська продукція демонструє конкурентоспроможність, надійність і технологічну перевагу. Це не просто експорт — це внесок України у світову систему безпеки. 

Актуальним питанням залишається влаштування стінки (екрана), яка унеможливлює пряме опромінення обслуговуючого персоналу, що працює на ручному приводі електроручних вентиляторів.   У проєктах систем вентиляції сховищ і ПРУ іноді не передбачається захист людей від можливого опромінення від накопиченого в протипилових фільтрах радіоактивного пилу, незважаючи на пряму норму, що міститься в пунктах 7.2.1.16 та 7.2.2.6 ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Як видно з таблиці, матеріалом може бути як залізобетон (бетон), так і цегла. Найбільш доступним рішенням ми вважаємо застосування тротуарних плит потрібного розміру. Ці вироби доступні в будь-якому регіоні для використання в будівництві та є недорогими. Довідково: плита розміром 1000×1000×100 мм (1 м²) матиме вагу 240 кг. Ми дослідили найбільш поширені умови, в яких будуються укриття та сховища, і склали схему, на якій позначили можливий вид захисного екрана у фільтровентиляційному приміщенні. Схематичне зображення не є рекомендацією, тому слід керуватися вимогами чинних норм, обстановкою на об’єкті та іншими факторами, що впливають на вибір рішення.   На цій ілюстрації показано можливу схему розташування захисного екрана. У фільтрі ФЯР може накопичуватися радіоактивний пил, а в робочій зоні електроручного вентилятора можуть перебувати люди. Для їх захисту слід передбачити екран, товщина якого вибирається відповідно до матеріалу, з якого він виготовлений, та повітроподачі, що проходить через фільтр.   Слід обов’язково перевірити аналогічні зони можливого опромінення і у вертикальній площині, щоб виключити незахищені ділянки. Таким чином, ми наочно побачили, що захисний екран протипилових фільтрів не є частиною фільтра або електроручного вентилятора. Натомість це може бути додаткове обладнання або частина будівельних конструкцій захисної споруди. Для кріплення залізобетонної плити можна застосовувати кронштейни, підвіси, підставки тощо. У випадку виконання екрана з цегли, його зведення не відрізняється від зведення стін або перегородок.