В умовах воєнного стану питання цивільного захисту населення стало одним із пріоритетних напрямів містобудування. Поруч зі спорудженням класичних сховищ дедалі активніше розвивається інший підхід – зведення об'єктів, які поєднують повсякденну функцію з можливістю укриття людей у разі загрози. Такі об'єкти отримали назву споруди подвійного призначення, і саме вони стають дедалі поширенішим рішенням для нового будівництва.
Споруди подвійного призначення це інженерні об'єкти, які в мирний час виконують звичайну господарську, комерційну чи побутову функцію – паркінг, торговий заклад, спортивний зал, підвал багатоквартирного будинку, – а у разі оголошення повітряної тривоги чи іншої небезпеки трансформуються в місце для перебування цивільного населення. Головна ідея такого формату полягає в тому, щоб не будувати окремі захисні об'єкти «про запас», а закладати захисні властивості безпосередньо в конструкцію будівель, якими люди й так користуються щодня.
Що таке СПП з погляду нормативного регулювання? Це категорія об'єктів, чіткі вимоги до проєктування, будівництва та обладнання яких визначені державними будівельними нормами. На відміну від тимчасових рішень, такий об'єкт проєктується заздалегідь із урахуванням обох функцій – основної та захисної, – а не пристосовується до укриття людей постфактум.
Такий підхід має декілька переваг порівняно з будівництвом окремих захисних споруд. По-перше, він економічно виправданий: власник чи забудовник не витрачає ресурси на будівлю, яка більшу частину часу простоює. По-друге, подібні об'єкти зазвичай розташовані ближче до місць постійного перебування людей – житлових будинків, офісів, навчальних закладів, – а отже й дістатися прихистку в разі тривоги можна швидше. По-третє, регулярна експлуатація приміщення в мирний час дозволяє своєчасно виявляти технічні несправності, тоді як законсервовані сховища часто перевіряють значно рідше.
У системі цивільного захисту існує кілька категорій захисних об'єктів, і плутанина між ними трапляється доволі часто. Ключова відмінність полягає в призначенні та режимі використання.
Критерій | Сховище | ПРУ (протирадіаційне укриття) | Об'єкт подвійного призначення |
Основна функція | Виключно захисна | Виключно захисна | Господарська/комерційна + захисна |
Використання у мирний час | Не використовується або обмежено | Не використовується або обмежено | Використовується постійно |
Рівень захисту | Найвищий (в т.ч. від зброї масового ураження) | Обмежений (радіаційний, частково – ударна хвиля) | Залежить від класу, встановленого проєктом |
Типове розташування | Окрема будівля або підземна частина об'єкта | Підвальні приміщення | Паркінги, торгові центри, підвали багатоквартирних будинків |
Захисна споруда цивільного захисту в класичному розумінні – це об'єкт, який будують саме заради захисту людей і який здебільшого простоює між тривогами. Такий об'єкт, навпаки, працює постійно: він генерує економічну чи соціальну користь і водночас виконує захисну роль, коли це необхідно. Саме тому забудовники дедалі частіше обирають цей формат замість зведення окремих захисних споруд подвійного призначення поруч із основними будівлями.
Важливо розуміти й те, що вибір між сховищем, ПРУ та таким об'єктом не завжди залишається на розсуд забудовника – для окремих категорій будівель, зокрема нових багатоповерхівок певної поверховості чи місткості, наявність захисного об'єкта або приміщення з подвійною функцією є обов'язковою вимогою містобудівної документації. У такому разі саме цей формат найчастіше стає оптимальним рішенням, оскільки дозволяє поєднати обов'язкові нормативні вимоги з раціональним використанням площ.
Клас захисту визначається на етапі проєктування залежно від розташування об'єкта, типу забудови та вимог замовника чи місцевої влади. Загалом подібні об'єкти класифікують за такими параметрами:
рівень захисту конструкцій від ударної хвилі та уламків;
стійкість огороджувальних конструкцій до впливу засобів ураження;
наявність та клас систем вентиляції, фільтрації повітря й автономного життєзабезпечення;
місткість – розрахункова кількість осіб, яких об'єкт здатний прийняти під час тривоги.
Захисні властивості забезпечуються не лише товщиною стін чи перекриттів, а й комплексом інженерних рішень: герметичними дверима та воротами, аварійними виходами, системами оповіщення, автономним електроживленням і водопостачанням. Укриття подвійного призначення без належного інженерного обладнання втрачає сенс, адже саме обладнання перетворює звичайну будівлю на функціональний захисний об'єкт.
Клас захисту, встановлений проєктом, безпосередньо впливає й на подальшу експлуатацію об'єкта: чим вищі вимоги до стійкості конструкцій, тим суворіші правила періодичного технічного обстеження та ширший перелік обов'язкового інженерного оснащення. Тому на етапі техніко-економічного обґрунтування важливо одразу визначити, яку саме категорію захисту матиме майбутня будівля, щоб уникнути дороговартісного переобладнання вже після завершення будівельних робіт.
Формат активно застосовують у новому будівництві різного типу – як у приватному, так і в комунальному секторі. Найпоширеніші сфери використання:
підземні стоянки торгових і бізнес-центрів;
підвальні та цокольні поверхи житлових будинків;
приміщення навчальних закладів – спортзали, актові зали;
об'єкти соціальної інфраструктури – поліклініки, будинки культури;
виробничі та складські приміщення підприємств.
Особливо часто такий підхід закладають у проєкти нових багатоповерхівок: підземний паркінг чи технічний поверх одразу проєктують з урахуванням вимог до захисних споруд, що дозволяє забудовнику виконати нормативні зобов'язання без будівництва окремого сховища. Для муніципальних об'єктів – шкіл, лікарень, будинків культури – цей підхід так само дає змогу поєднати основну функцію будівлі з можливістю прихистку мешканців прилеглих кварталів.
У щільній міській забудові, де вільної землі під окреме сховище часто просто немає, такі об'єкти стають практично єдиним реалістичним варіантом забезпечити населення захистом. Підземна автостоянка під новим житловим комплексом чи торговим центром дозволяє вирішити одразу два завдання – організувати місця для автомобілів і водночас створити функціональний прихисток для мешканців і відвідувачів найближчих кварталів.
Проєктування, будівництво та обладнання таких об'єктів ДБН регламентує на державному рівні. Основним нормативним документом є ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», який визначає вимоги до споруд подвійного призначення за ДБН – від класифікації та розрахунку місткості до вимог щодо інженерних систем.
Норми охоплюють широкий перелік параметрів: товщину та матеріал огороджувальних конструкцій, вимоги до вентиляції та фільтровентиляційного обладнання, розрахунок аварійних виходів, а також порядок оснащення входів і воріт. Дотримання цих норм є обов'язковою умовою для того, щоб об'єкт офіційно визнали таким і поставили на облік як елемент фонду захисних споруд.
Функціональність такого об'єкта напряму залежить від якості та комплектності інженерного обладнання. До базового переліку зазвичай входять:
герметичні двері та ворота для захисних споруд, які витримують навантаження від ударної хвилі;
фільтровентиляційні установки для очищення повітря від шкідливих домішок;
системи автономного електропостачання та освітлення;
резервні джерела водопостачання;
системи оповіщення та зв'язку з диспетчерськими службами цивільного захисту.
Обладнання для такого об'єкта підбирають з урахуванням класу захисту, розрахункової місткості та специфіки основної функції приміщення – вимоги до автостоянки відрізнятимуться від вимог до підвалу навчального закладу. Саме тому вибір комплектуючих варто узгоджувати ще на етапі проєктування, а не після завершення будівельних робіт.
Після завершення будівництва об'єкт проходить приймання відповідною комісією, яка перевіряє відповідність проєктній документації та вимогам чинних норм. За результатами перевірки будівлю ставлять на облік як об'єкт цивільного захисту, після чого вона отримує статус готової до використання за прямим призначенням.
Подальше обслуговування передбачає регулярні огляди інженерних систем, перевірку справності герметичних конструкцій, вентиляційного обладнання та аварійних виходів. Відповідальність за утримання об'єкта в готовності зазвичай покладається на власника чи балансоутримувача, який зобов'язаний періодично звітувати про стан готовності перед профільними службами.
Для постановки на облік потрібен пакет проєктної та виконавчої документації: проєкт з розрахунком класу захисту, акт приймання об'єкта комісією, паспорт захисної споруди, а також документи, що підтверджують відповідність будівельним нормам.
Клас захисту визначає проєктна організація на етапі розробки документації, керуючись вимогами чинних ДБН, розташуванням об'єкта та розрахунковим навантаженням від можливих засобів ураження. Остаточні параметри узгоджуються з органами цивільного захисту.
Так, це і є базовий принцип формату – в мирний час об'єкт повністю виконує свою основну функцію, а захисні властивості активуються лише в разі оголошення тривоги чи іншої загрози.
Періодичність оцінювання встановлюють профільні служби цивільного захисту, і зазвичай вона передбачає щорічні перевірки, а також позапланові огляди після будь-яких змін у конструкції чи обладнанні об'єкта.